Зелене свято: чим прикрасити дім на Трійцю

У неділю, 31 травня, християни східного обряду відзначатимуть свято Святої Трійці або П'ятидесятницю. Свято щорічно відзначають на 50 день після Великодня. За давніми традиціями, в цей день заведено прикрашати оселю певними рослинами. Видання "Українська правда" розповіло, як це зробити правильно. 

Як прикрасити дім до Трійці 

Серед найбільш шанованих рослин – любисток, материнка, чебрець, медунка, полин, деревій, звіробій та ще багато інших. Народна увага до цих трав пояснюється їхніми властивостями та пов’язаними з цим зіллям легендами.

Степан Килимник у своїй праці "Український рік у народних звичаях в історичному освітленні" пише: кожна рослина мала свій глибокий символізм. З огляду на це жінки обирали, що садити на квітниках, та які трави збирати напередодні Трійці.

Раніше кожна родина на свято збирала окремий список квітів та зілля, складений з огляду на потреби.

Степан Килимник у своїх експедиціях з розповідей старожилів записав такі значення та символіку поширених трав:

• Любисток – символ любові та злагоди;
• Калина – образ вірності, невинності, туги в розлуці;
• Полин – оберіг від відьомства та чортівні;
• Татарзілля (лепеха) – чарівне зілля, оберігає від русалок, потерчат, злиднів;
• Шальвія (шавлія, сальвія) – образ туги;
• Материнка – символ материнської любові та здоров’я дітей;
• Чебрець (Богородична трава) – спокій родини та, як і материнка, здоров’я дітей;
• Барвінок – символ добрих духів, дівочої краси;
• Конвалія – лікувальні квіти для серця;
• Кривавник, деревій, липовий цвіт, шипшина – лікувальне зілля.

З огляду на ці значення стає очевидним, чому дітей купали в чебреці та материнці, калину садили біля дому, до букетів, які освячували в церкві часто додавали полин та барвінок, а лепехою і досі у багатьох регіонах встеляють долівку на Зелені свята.

Будинки на свято часто прикрашали також гіллям дерев. І якщо дуб, ясен, липа, клен були улюбленцями людей, то осики старалися уникати. Її гілля ставили хіба що в "глухих кутках подвір’я – щоб відьми не заходили".

Осика вважалася грішним деревом – бо "пропустила цвяхи, коли розпинали Христа". З неї не будували хати (бо вірили, що у грішне дерево влучить блискавка), не цямрували криниць та не робили ритуальних речей (як от хрести).

Ще однією сакральною рослиною для давніх українців було жито. Люди вірили, що саме у житі, яке квітує, жили русалки і мавки: вони нібито могли залоскотати дівчат чи хлопців, які мали необережність йти повз наодинці.