Віддати Донбас - це пастка: розвідка Естонії оцінила головну вимогу Кремля

Поступки щодо Донбасу не зупинять війну, а лише підштовхнуть Москву висунути нові вимоги. Так оцінює ситуацію директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.

Як передає "Хвиля", про це він розповів в інтерв'ю виданню Kyiv Independent.

За словами Розіна, навіть якщо Україна віддасть територію, гарантій завершення бойових дій з боку Росії немає. "Думаю, що Росія, найімовірніше, прийде з новими вимогами і знову почне переговори з нуля", - сказав він. Глава розвідки нагадав, що російські чиновники вже публічно давали зрозуміти: спершу Київ має поступитися землями, і лише потім почнуться "справжні" переговори з новими умовами. "Я б не потрапляв у цю пастку", - наголосив Розін.

Він переконаний, що кінцева мета Кремля - захопити всю Україну й посадити власний маріонетковий уряд - не змінилася. Якщо Москва не досягне цього військовим шляхом, то спробує інші методи. "Поки Путін при владі, мені важко уявити, що він відмовиться від України. Для нього це надто важливе ідеологічне питання", - пояснив він.

Водночас Розін бачить ознаки тиску всередині Росії. Попри величезні втрати, реальних успіхів на фронті немає, а економічні та фінансові проблеми наростають навіть за високих цін на нафту. Змінюються й внутрішні настрої - зокрема через обмеження в інтернеті. Чи достатньо цього, щоб змусити Путіна знизити вимоги? "Можливо, ще ні. Але я абсолютно бачу, що час зараз не на боці Путіна", - сказав керівник естонської розвідки.

Він припускає, що Путін може не отримувати точної картини того, що відбувається. "Такі люди, диктатори, у певний момент хочуть чути лише хороші новини", - зауважив Розін.

Говорячи про шанси на припинення вогню у 2026 році, він закликав Захід зосередитися на тому, що можна контролювати: продовжувати підтримку України, зберігати санкційний режим і бити по російській нафтовій інфраструктурі далекобійними ударами.

Розін звернув увагу, що загроза з боку Росії стосується не лише України. За його оцінкою, головна мета Путіна - зруйнувати чинну архітектуру європейської безпеки, і Росія залишається екзистенційною загрозою для всіх країн НАТО та ЄС. При цьому головним стратегічним ворогом Москва й надалі вважає США, а не союзника чи потенційного партнера. "Хоч би в які ігри вони грали, це російська гра", - сказав він.

Зараз, за його словами, у Росії немає сил поблизу Естонії для повноцінного нападу - майже весь військовий потенціал поглинає війна в Україні. Але Кремль має план військової реформи, який передбачає значне нарощування сил на східному фланзі НАТО. Скільки часу знадобиться Росії, щоб напасти на Європу після можливого перемир'я, Розін прогнозувати не став. "Думаю, ми не маємо розкоші вважати, що в нас багато років. Тож працювати треба вже зараз", - заявив він.

Окремо очільник розвідки застеріг від спрощень щодо диверсійної кампанії, яку Росія веде по всій Європі. Її мета - підірвати логістику постачання Україні та послабити політичну волю. Значну частину таких операцій вдається перехоплювати, проте вони тривають. "Не все, що відбувається, є геніальним російським стратегічним планом", - зазначив Розін. Та ігнорувати такі дії, за його словами, не можна - інакше будь-яка провокація перетворюється на перевірку реакції Заходу.