Предки людини почали використовувати вогонь набагато раніше, ніж вважалося раніше — вчені

Вчені дослідили останки, які залишили предки людини в печері, і перенесли часові рамки початку використання вогню на сотні тисяч років назад, повідомляє Science Alert.

Дослідники виявили в печері Вондерверк у Південній Африці сліди багаторазового використання вогню, які, ймовірно, залишили Homo erectus. Вони знаходяться у відкладеннх, вік яких становить від 1,07 до 1,79 мільйона років.

Група вчених під керівництвом Марії Долорес Марін-Монфорт з Національного університету Півдня в Аргентині знайшла сліди вогню, а також інші свідчення присутності людей тут на глибині десятків метрів у печері — набагато глибше, ніж вони могли з’явитися внаслідок природної лісової пожежі.

«Ці відкриття показують, що ранні люди не були просто пасивними спостерігачами природних пожеж. Вони активно взаємодіяли з вогнем і включали його у своє життя», — сказала археолог Ліора Кольська Горвіц із Єврейського університету в Єрусалимі.

Печера Вондерверк, розташована в глибині пустелі Калахарі, — це своєрідна «капсула часу», яка зберігає історію людства. У ході попередніх досліджень вчені встановили, що вона є однією з найдавніших археологічних пам’яток у світі. Люди мешкали тут ще 1,8 мільйона років тому — це одні з найдавніших свідчень життя в печерах. Ті самі дослідження виявили сліди використання вогню в відкладеннях, вік яких становить мільйон років.

Тепер же вчені застосували нову неінвазивну техніку й дізналися більше. У печері було виявлено безліч кісток тварин. Подібно до того, як нагрівання може змінювати пісок і камінь, воно також змінює хімічну структуру кісток. Це, у свою чергу, змінює те, як кістка взаємодіє зі світлом.

Через 1,5 мільйона років у печері кістка, яка взаємодіяла з вогнем, і та, що залишалася недоторканою, виглядатимуть схожими. Але якщо спрямувати синє світло на обидві кістки й використати фільтр для блокування відбитого світла, одна з кісток почне випромінювати червоне світіння.

Це відбувається тому, що нагрівання змінює структуру кістки. Вона поглинає синє світло й перевипромінює його червоним — явище, відоме як флуоресценція, — тоді як ненагріта кістка залишається темною.

«Розроблена нами методологія дозволяє нам відрізняти обгорілі скам’янілості від тих, що зазнали хімічних змін у процесі скам’яніння, таких як фторування або відкладення марганцю, які візуально імітують вплив вогню. Ми покращили роздільну здатність, завдяки якій можемо ідентифікувати обгорілі скам’янілості в дуже давніх контекстах», – заявила геолог Йоланда Фернандес-Хальво з Національного музею природничих наук Іспанії (MNCN).

Самі кістки не обов’язково були принесені Homo erectus, які жили тут. Багато зі знахідок були мікроскам'янілостями, які, ймовірно, занесли сови, випльовуючи їх у вигляді погадок. Але вченим потрібно було довести, що вогонь сюди принесли саме предки людей, а не природні процеси.

Головну підказку дало розташування обгорілих решток. Їх знайшли поруч з іншими свідченнями присутності ранніх людей, далеко від входу. Крім того, цих свідчень було не так багато, щоб вказувати на лісову пожежу.

Це не означає, що стародавні люди вміли розпалювати вогонь, але вони точно вміли ним користуватися.

Раніше вчені заявили, що неандертальці насправді могли не вимерти. У всякому разі, у генетичному плані.