РФ залишила важливі військові об'єкти в Арктиці без захисту ППО – ЗМІ

Близько 60 відсотків російських систем ППО С-300 і С-400 було вивезено з місць, де вони розміщувалися до вторгнення в Україну у 2022 році.

Коротко:

Росія скорочуєкількість засобів ППО в Арктиці, залишаючи основні військові об’єкти на крайній півночі без захисту, оскільки намагається захистити об’єкти в інших частинах країни від українських атак. Супутникові знімки показують, що Кремль вивів системи С-300 і С-400 з кількох стратегічних об’єктів у регіоні. Про це пише "Радіо Свобода".

Як зазначила Катажина Зіск, професорка Норвезького інституту оборонних досліджень, таке зникнення багатьох засобів ППО з крайньої півночі Росії є "зростаючою невідповідністю між цілями, які Росія повинна захищати, та наявними у неї пусковими установками, перехоплювачами та навченим персоналом".

Це не означає, що російські стратегічні об’єкти на крайній півночі тепер повністю позбавлені прикриття ППО. Однак, за її словами, "це передбачає, що Росія не очікує великомасштабного нападу в регіоні й вважає, що може без особливого ризику зменшити захист там".

Так, за даними "Радіо Свобода", близько 60 відсотків російських систем ППО С-300 і С-400 було вивезено з місць, де вони розміщувалися до вторгнення в Україну у 2022 році. Підрозділи ППО в основному залишилися на своїх місцях навколо російських ядерних ракетних шахт та аеродромів стратегічних бомбардувальників.

Так, у районі авіабази "Рогачево" на архіпелазі Нова Земля з ракетної бази було виведено більшу частину засобів протиповітряної оборони.

У Северодвінську на Білому морі, де будуються та ремонтуються російські атомні підводні човни, кілька об’єктів, де системи ППО стояли десятиліттями, тепер залишилися без захисту. Супутникові знімки підтверджують, що близько двох десятків систем С-300 і С-400 зникли з явно спеціально побудованих місць по всьому місту.

При цьому системи ППО, які зникають з Крайньої Півночі, з’являються поруч із більш ймовірними цілями для атак українських дронів.

Так, супутникові знімки показують, як на раніше порожньому полі біля Саратовського нафтопереробного заводу на південному заході Росії тепер розміщені системи залпового вогню. З початку 2025 року цей НПЗ неодноразово зазнавав ударів дронів.

Зіск зазначає, що нинішній конфлікт демонструє, що "стаціонарні цілі вкрай вразливі для безпілотників", і поки що невідомо, чи призведе закінчення війни в Україні до того, що російські батареї ППО повернуться на колишні позиції. Можливо, Кремль створюватиме "більш розсіяну, багаторівневу модель" захисту.

Як у РФ реагують на атаки України - думка аналітиків

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) відзначають зростання критики на адресу російської влади після недавніх атак безпілотників на Москву, що відбулися 18 червня.

На їхню думку, удари викликали помітний резонанс у російському інформаційному просторі, зокрема серед військових блогерів та прихильників війни, які дедалі частіше ставлять під сумнів ефективність системи ППО навколо столиці.

Один із військових блогерів навіть визнав, що наслідки атак виявилися відчутними, незважаючи на розгалужену систему протиповітряної оборони, проте згодом видалив свій допис після громадського резонансу. Інші ж закликають до термінового посилення ППО не тільки в районі Москви, а й на всій території РФ, підкреслюючи, що бойові дії фактично виходять за межі прикордонних регіонів.

Окремо експерти звертають увагу на критику російських державних ЗМІ, які, за словами блогерів, продовжують створювати образ повного контролю над ситуацією, тоді як мешканці столиці бачать реальні наслідки атак і роботу ППО.

Удари по Москві - останні новини на цю тему

Нагадаємо, як раніше повідомляв "Главред", агентство Reuters повідомило, що в результаті ударів по Московському нафтопереробному заводу в Капотні були пошкоджені блоки переробки нафти. Втрата переробних потужностей стала наслідком серії ударів у регіоні. Зокрема, було пошкоджено установку АВТ-6 номінальною потужністю 140 000 барелів на добу, що становило близько 47 % потужності первинної переробки заводу.

Інститут вивчення війни зазначив, що останні вибухи в Москві викликали внутрішню критику та невдоволення серед пропагандистів і мілблогерів. У низці публікацій та дописів мілблогери звинувачують Кремль у замовчуванні та брехні. Хвиля критики посилилася після вибухів 18 червня і супроводжувалася видаленням частини дописів у соцмережах.

OSINT-аналітик каналу Astra повідомив, що один із вибухів на Московському НПЗ міг статися внаслідок влучання ракети ППО. У відеоматеріалах та повідомленнях зазначається, що ракета ППО могла влучити в резервуар з паливом і спричинити вибух купола даху. На опублікованих кадрах видно, що купол резервуара підірвано.

Вас може зацікавити: