Президент США Дональд Трамп торік опублікував у соцмережі Truth Social повідомлення про «дуже великі й захопливі новини». Компанія Nvidia, один із найбільших світових виробників комп'ютерних чипів, оголосила про плани будувати в США суперкомп'ютери для штучного інтелекту.
«Усі необхідні дозволи для Nvidia та подібних компаній будуть прискорено оформлені й видані максимально швидко», — пообіцяв Трамп у дописі від 15 квітня 2025 року, адресованому більш ніж дев'яти мільйонам своїх підписників.
Однак президент не повідомив, що за кілька днів до цього придбав акції Nvidia на суму від 200 до 500 тисяч доларів.
Розслідування CNN показало, що Трамп рекламував у Truth Social понад 20 компаній через кілька днів після купівлі їхніх акцій. У деяких випадках він одночасно оголошував про рішення уряду, які потенційно могли принести користь компаніям, у які він щойно інвестував.
У Білому домі категорично заперечують, що Трамп будь-коли використовував свою посаду для особистого збагачення. Там наголошують, що всі операції з цінними паперами здійснюють незалежні фінансові менеджери, ані президент, ані члени його родини не контролюють, які саме акції купуються чи продаються.
Речниця Білого дому Анна Келлі заявила:
«Активи президента Трампа перебувають на повністю дискреційних рахунках, якими управляють незалежні сторонні фінансові установи. Президент Трамп діє виключно в інтересах американського народу — саме тому американці переконливо переобрали його, попри роки брехні та безпідставних звинувачень з боку фейкових ЗМІ щодо нього та його бізнесу. Жодного конфлікту інтересів не існує».
Втім, на відміну від багатьох попередніх президентів США, Трамп не передав свої активи до «сліпого трасту». Це означає, що він може знати, які саме акції купують або продають його фінансові керуючі.
Водночас невідомо, чи знав він про конкретні покупки в ті моменти, коли публікував повідомлення про відповідні компанії.
Хоча Трамп підтримує ідею заборони торгівлі акціями для членів Конгресу, він різко критикує спроби поширити аналогічні обмеження на президентів.
«Це справжня етична катастрофа», — заявив старший юридичний науковий співробітник Інституту Катона Ден Грінберг, який під час першого президентського терміну Трампа працював радником із політики в Міністерстві праці США.
Трамп одночасно дуже активно веде соціальні мережі й торгує акціями. Минулого року він опублікував понад 6 тисяч дописів у Truth Social, регулярно висловлюючись про великі американські корпорації.
За цей самий період його фінансові менеджери здійснили понад 20 тисяч операцій із купівлі або продажу акцій.
Жодних доказів того, що Трамп спеціально писав про компанії для підвищення вартості власного портфеля, CNN не знайшла.
Більшість біржових операцій президента не супроводжувалися відповідними дописами у соцмережі. Водночас журналісти виявили десятки випадків, коли Трамп позитивно висловлювався про компанії, не повідомляючи підписникам, що нещодавно сам придбав їхні акції.
Журналісти CNN використали штучний інтелект, щоб порівняти базу дописів Трампа у Truth Social з повним переліком його біржових операцій, оприлюднених у щорічній фінансовій декларації. Алгоритм шукав випадки, коли у дописах згадувалися компанії, акції яких президент нещодавно купував або продавав.
Після цього журналісти вручну перевірили сотні позначених алгоритмом публікацій, щоб підтвердити їхню релевантність.
Аналіз показав, що Трамп щонайменше 44 рази купував акції 21 різної компанії менш ніж за тиждень до того, як публічно позитивно згадував ці компанії, їхніх керівників або продукцію у Truth Social.
У багатьох випадках це були власні коментарі президента. В інших — він цитував генеральних директорів компаній або поширював посилання на позитивні публікації про них.
Крім того, Трамп здійснював й інші покупки акцій незадовго до публікації більш загальних повідомлень про зміни державної політики, які могли принести користь відповідним компаніям, хоча їхні назви безпосередньо не згадувалися.
Водночас журналісти виявили й протилежні випадки. Трамп щонайменше 17 разів купував акції восьми компаній, після чого невдовзі публікував критичні повідомлення про ці компанії або їхніх керівників.
Організації, що здійснюють громадський контроль за владою, заявляють, що поєднання активної торгівлі акціями та регулярних дописів президента у соцмережах викликає серйозні питання щодо можливого конфлікту інтересів — особливо в той час, коли Конгрес обговорює, чи повинні президенти та законодавці взагалі мати право торгувати цінними паперами.
Виконувач обов'язків віцепрезидента з питань політики організації Project on Government Oversight Ділан Гедтлер-Годетт назвав поєднання активності Трампа у соцмережах і його біржової діяльності класичним прикладомпрезидентського конфлікту інтересів.
«Саме тому ми давно говоримо, що державні посадовці не повинні торгувати акціями, перебуваючи на посаді. Це повною мірою стосується і президента, який має непропорційно великі повноваження», — сказав він.
Навіть якщо Трамп особисто не керує своїми інвестиціями й не намагається свідомо збільшити вартість власного портфеля, за словами Гедтлера-Годетта, сам вигляд можливих порушень поступово підриває довіру суспільства до обраних посадовців.
Фінансова декларація Трампа, яку минулого місяця оприлюднило Управління урядової етики США, містить інформацію про понад 21 тисячу фінансових операцій, здійснених протягом 2025 року.
Переважно це були купівлі та продажі акцій. Суми кожної операції вказуються не точно, а у вигляді діапазонів.
Портфель акцій президента перебуває на дискреційних рахунках, які надають брокерським компаніям повне право самостійно здійснювати операції без погодження з власником.
У заяві представника Trump Organization наголошується:
«Ні президент Трамп, ні члени його родини, ні Trump Organization не беруть участі у виборі, погодженні чи управлінні конкретними інвестиціями. Вони не отримують попередньої інформації про майбутні операції й не впливають на інвестиційні рішення або управління портфелем».
Водночас спосіб управління активами Трампа суттєво відрізняється від практики його попередників.
Усі президенти США щонайменше за останні п'ять десятиліть, які володіли окремими компаніями або акціями, передавали свої активи до «сліпого трасту», що позбавляло їх інформації про конкретний склад інвестицій. Трамп відмовився від такої практики.
Натомість він передав свої активи до трасту, довіреною особою якого став його син Дональд Трамп-молодший.
Це означає, що хоча президент формально не може наказувати купувати чи продавати конкретні акції, він знає, якими саме активами володіє, і регулярно звітує про них у своїх фінансових деклараціях.
Юрист Ден Грінберг вважає, що використання дискреційних рахунків «не може слугувати виправданням», оскільки це все одно не є справжнім «сліпим трастом».
Журналісти CNN встановили, що збіг між купівлею акцій і публікаціями Трампа почався ще до його вступу на посаду президента. Так, 6 січня 2025 року Трамп придбав акції US Steel щонайменше на 1 000 доларів.
Того ж дня він написав у Truth Social, що заплановані ним мита «зроблять компанію набагато прибутковішою та ціннішою».
«Хіба не було б чудово, якби U.S. Steel — колись найбільша компанія у світі — знову очолила шлях до величі? Це може статися дуже швидко!» — написав Трамп.
Водночас CNN зазначає, що не змогла встановити, що сталося раніше того дня — купівля акцій чи сама публікація.
Tesla була однією з найулюбленіших компаній Трампа
Однією з компаній, акціями якої Трамп торгував найчастіше, стала Tesla.
Протягом року він понад 50 разів купував акції компанії, інвестувавши щонайменше 4 мільйони доларів, хоча іноді також продавав частину паперів.
Декілька таких покупок — загальною вартістю щонайменше 17 тисяч доларів — були здійснені лише за кілька днів до того, як Трамп опублікував відео із собою та генеральним директором Tesla Ілоном Маском, які оглядали автомобілі Tesla біля Білого дому.
У своїх дописах президент також позитивно відгукувався про плани компанії розширювати виробництво у США.
Однак уже влітку відносини між Трампом і Маском різко погіршилися.
Президент почав заявляти, що його адміністрація може скоротити державні субсидії для Tesla, а також навіть публічно припустив можливість депортації Маска.
Попри це, Трамп не припинив купувати акції Tesla. Більше того, 23 липня він здійснив одну з найбільших інвестицій року, придбавши акції компанії на суму від 500 тисяч до 1 мільйона доларів.
Вже наступного дня президент опублікував допис, у якому фактично закликав припинити конфлікт із Маском.
«Усі говорять, що я знищу компанії Ілона, забравши частину або навіть усі великі державні субсидії, які вони отримують. Це неправда! Я хочу, щоб Ілон і всі компанії нашої країни ПРОЦВІТАЛИ — причому процвітали як ніколи раніше!»
Один пост — одразу про кілька компаній
Іноді Трамп купував акції відразу кількох компаній, які згодом згадував в одному повідомленні.
Так, 10 березня він придбав акції: GE Aerospace, Eli Lilly та Apple, витративши на кожну компанію від 15 до 50 тисяч доларів.
Через два дні він опублікував у Truth Social допис із цитатою матеріалу Fox News, де всі три компанії згадувалися як приклад інвестицій у виробництво на території США.
Водночас того самого дня Трамп придбав акції ще понад 300 компаній.
Через настільки значний обсяг біржових операцій журналісти CNN зазначають, що неможливо стверджувати, ніби всі покупки були безпосередньо пов'язані з його публікаціями.
Не лише великі технологічні компанії
Трамп активно торгував не лише акціями технологічних гігантів. Наприклад, 31 липня він придбав акції мережі магазинів одягу American Eagle Outfitters на суму від 15 до 50 тисяч доларів.
Через чотири дні президент похвалив рекламну кампанію бренду за участю акторки Сідні Свіні, яка саме тоді викликала бурхливі дискусії у соцмережах.
«Сідні Свіні, зареєстрована республіканка, зараз має НАЙГАРЯЧІШУ рекламу. Це реклама American Eagle, і джинси буквально змітають із полиць. Успіхів тобі, Сідні!» — написав Трамп.
Втім, далеко не всі компанії, акції яких він купував, отримували від нього позитивні оцінки.
Наприклад, президент неодноразово купував акції Comcast, після чого публікував дописи, у яких називав компанію «Concast» та різко критикував її телеканали NBC і MSNBC.
Аналогічно він придбав акції Microsoft щонайменше на 1,3 мільйона доларів, а вже через кілька днів розкритикував компанію за те, що вона взяла на роботу колишню посадовицю адміністрації Джо Байдена.
В інших випадках Трамп публікував повідомлення, пов’язані з компаніями, акції яких він нещодавно придбав, або з їхньою продукцією, не називаючи самі компанії безпосередньо.
Так, 18 серпня він купив щонайменше на 250 тисяч доларів акцій двох оборонних підрядників, які виробляють компоненти для винищувача F-22 Raptor — RTX і Boeing, а також щонайменше на 100 тисяч доларів акцій третьої компанії, Northrop Grumman.
Того ж дня він продав щонайменше на 100 тисяч доларів акцій головного підрядника програми F-22 — Lockheed Martin.
Через кілька днів Трамп опублікував відео з F-22 Raptor, назвавши його «найвеличнішим і найкрасивішим винищувачем, який будь-коли створювали».
Трамп підтримує заборону торгівлі акціями для Конгресу, але не для президента
Трамп заявляв, що підтримав би законопроєкт, який забороняє членам Конгресу торгувати акціями. Водночас він виступає проти ширшої ініціативи, яка поширювала б такі ж обмеження на президента та віцепрезидента.
Після того як сенатор-республіканець Джош Гоулі минулого року приєднався до демократів і підтримав законопроєкт про заборону торгівлі акціями як для законодавців, так і для президента, Трамп різко розкритикував його.
«Не думаю, що справжні республіканці хочуть бачити, як їхнього президента, який досяг безпрецедентного успіху, ПЕРЕСЛІДУЮТЬ через примхи другорядного сенатора на ім’я Джош Гоулі!» — написав він.
Останніми місяцями члени Конгресу обговорюють більш обмежені законопроєкти, які заборонятимуть торгувати акціями лише законодавцям, але не президенту.
Виконавчий директор Transparency International US Гері Калман нагадав, що попередні президенти США намагалися уникати навіть видимості фінансового конфлікту інтересів.
Зокрема, Джиммі Картер добровільно передав свою арахісову ферму до «сліпого трасту», хоча закон прямо цього не вимагав.
«Той факт, що ми фактично звільнили від обмежень єдину людину, яка не може самоусунутися від конфлікту інтересів, має бути величезним попереджувальним сигналом. Цю прогалину необхідно закрити», — сказав Калман.
