Іран та Оман близькі до укладення угоди щодо нового порядку судноплавства в Ормузькій протоці. Нова домовленість може передати Тегерану контроль над суднами, що заходять до Перської затоки. Про це Reuters повідомили високопоставлене іранське джерело та двоє представників країн регіону. Утім, співрозмовники агентства наголошують, що переговори ще не завершені, а низка ключових питань залишається відкритою.
За словами джерел, проєкт угоди вже існує. Він передбачає, що комерційні судна, які входять до Перської затоки, проходитимуть через територіальні води Ірану. Досі не узгоджено режим проходження суден у зворотному напрямку та трактування поняття «контролю». Країни Перської затоки наполягають, щоб перевірки суден здійснювали регіональні держави, а будь-які платежі були добровільними.
Пізніше речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Тегеран і Маскат досягли значного прогресу в переговорах і завершують підготовку спільної заяви, якщо процес не буде зірваний «певними третіми сторонами». Посадовець наголосив, що навіть після укладення угоди безпека судноплавства в Ормузькій протоці не буде гарантована автоматично.
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді повідомив, що сторони вже досягли «принципових домовленостей» щодо координат нового маршруту. За його словами, після набуття чинності угодою нинішні тимчасові маршрути будуть закриті, а будь-які домовленості щодо протоки мають укладатися виключно між Іраном та Оманом. Комерційні судна проходитимуть через іранські територіальні води як під час входу до Перської затоки, так і під час виходу з неї.
Президент США Дональд Трамп заявив, що переговори «просуваються дуже добре» і Ормузька протока може бути відкрита «дуже скоро». Проте джерела Reuters спростовують враження про близьке завершення переговорів і зазначають, що остаточного компромісу поки не досягнуто. За словами одного зі співрозмовників агентства, «диявол криється в деталях», а одна різка заява Трампа може зірвати домовленості.
За даними Reuters, Іран домагається запровадження плати за прохід суден у розмірі 5–7% вартості вантажу. Оман пропонує близько 3%, тоді як США виступають проти будь-яких обов'язкових зборів. Якщо угоду буде укладено в нинішньому вигляді, вона означатиме суттєву зміну балансу сил навколо одного з найважливіших морських маршрутів світу. Через нього до початку війни проходила приблизно п'ята частина світових поставок нафти.
Користуючись вигідним географічним положенням, Іран фактично перекрив Ормузьку протоку. За посередництвом інших країн Перської затоки почалися переговори і пошук способу відновити судноплавство. Це частково вдалося і дозволило стабілізувати перевезення енергоносіїв і навіть вивести їх на рекордні обсяги транзиту. Саме питання контролю над протокою стало одним із головних пунктів переговорів між Тегераном і Вашингтоном.
