У Хотинській фортеці знову обвалилася частина стіни

У Хотинській фортеці на Чернівеччині повторно обвалилася частина стіни, цього разу з верхньої частини муру відпало кілька кам'яних зубців, які після першого руйнування у квітні фактично залишилися без опори.Повторне пошкодження, ймовірно, сталося через відсутність опори після весняного обвалу. Відновлення цієї ділянки ускладнює її розташування на стрімкому схилі каньйону, де неможливо застосувати звичайні будівельні конструкції, повідомляє "Суспільне Чернівці".Після першого обвалу на місці працювали виїзні комісії за участю представників Міністерства культури, реставраторів, конструкторів та інженерів. Фахівці дійшли висновку, що перед початком реставрації потрібно провести повний комплекс досліджень і підготувати проєктну документацію."Йдеться не про те, що роботи затягувалися. Щоб розпочати реставрацію, потрібно провести повний комплекс досліджень і підготувати якісну проєктну документацію. Це надзвичайно складний об'єкт, і всі спеціалісти, які його обстежували, наголошують, що подібні роботи трапляються вкрай рідко", - зазначила директорка заповідника Єлизавета Буйновська.Наразі фахівці проводять передпроєктні дослідження. Вони виконують 3D-сканування фортеці та георадарне обстеження території. Отримані результати мають допомогти розробити технічні рішення для майбутньої реставрації.За словами директорки заповідника, після квітневого обвалу зубці стіни фактично залишилися без опори. Тому їхнє подальше руйнування було прогнозованим. Водночас провести аварійні роботи без затвердженого проєкту не дозволяли вимоги до збереження пам'ятки та безпеки працівників. "Це пам'ятка національного значення. Ми не можемо просто втрутитися в конструкцію без відповідних рішень. Крім того, йдеться про безпеку людей, які мали б виконувати такі роботи", - пояснила Буйновська.Окремо планують вирішити проблему водовідведення. За попередніми даними, під фортецею може бути давня дренажна система. Через неї опади можуть накопичуватися на окремих ділянках та впливати на стан мурів.Міністерство культури вже виділило близько 3 млн грн на розробку двох науково-проєктних документацій. Повну вартість реставрації визначать після завершення проєктування. До фінансування робіт також планують залучити міжнародних донорів і меценатів.