FT: Наступник Гутерріша отримає ООН у найглибшій кризі

Той, хто 1 січня замінить генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, який обіймав посаду протягом двох термінів, зіткнеться з боротьбою не лише за актуальність організації, а й за її виживання. Як пише The Financial Times, зараз на кону стоїть сама ідея існування глобального органу, який формує правила для світу, від миру та безпеки до боротьби зі зміною клімату.

Видання зазначає, що ООН стикається з безліччю криз, але найнебезпечніша з них — це питання її повноважень.

«Росія та США дедалі більше ігнорують її. Багато інших країн також ставлять під сумнів її діяльність, враховуючи, що її структури відображають динаміку сил 1945 року, коли вона була заснована, а не сучасний світ», - йдеться в матеріалі.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та різних протистоянь великих держав попереднього десятиліття діяльність Ради Безпеки ООН зайшла в глухий кут.

Авторитет ООН як посередника у глобальних питаннях зараз настільки низький, що її голос практично не чути у війнах за Україну, Газу та Іран.

Також організації бракує грошей, оскільки США та інші країни скорочують своє фінансування, а бюрократія установи та багато її агентств потребують масштабних реформ.

Колишня віце-президентка Коста-Рики та нинішня фаворитка на посаду наступниці Гутерреша Ребека Грінспан каже, що пріоритетом має бути припинення переходу дебатів щодо майбутнього ООН «від скептицизму до фаталізму». За її словами ООН критикують ті, хто стурбований майбутнім.

З моменту заснування ООН наприкінці Другої світової війни її генеральні секретарі мусіли шукати способи обходити вето п'яти постійних держав Ради Безпеки — США, Китаю, Росії, Великої Британії та Франції. Занадто часто це завдання виявлялося для них непосильним, як і сьогодні.

Протягом останніх двох десятиліть ООН формально мала три «стовпи»: безпека, розвиток та права людини; усі вони зараз хитаються.

Високопосадовці ООН вважають Росію головним блокувальником у Раді Безпеки. Але США також ігнорують цей орган, а Китай, другий за величиною спонсор ООН після США, який публічно підтримує багатосторонній порядок, часто стає на бік Росії, щоб блокувати резолюції, що їх ініціює Захід.

Що стосується розвитку та прав людини, адміністрація Трампа скоротила американське фінансування та припинила підтримку багатьох агентств, що призвело до бюджетної кризи та скорочення програм.

«Багато запитів США щодо реформ не є необґрунтованими. Ми повинні бути чесними: нам шкодить сперечатися про те, як врятувати деякі частини ООН, яких не повинно існувати. Деяка критика Трампа є слушною», - зазначив один працівник ООН.

На сімох кандидатів, які прагнуть очолити ООН, чекає вирішення непростих питань. Одного із них оберуть голосуванням Ради Безпеки, але він має влаштовувати усі п’ять країн, що мають право вето.

У трійку лідерів серед кандидатів входять:

• Ребека Грінспан, 70-річна економістка, колишня віцепрезидентка Коста-Рики, чиї батьки-євреї покинули Європу після Голокосту. Її загалом вважають найкращим кандидатом Генеральної Асамблеї і, у разі успіху, вона стане першою жінкою-генсеком;
• Керолін Родрігес-Біркетт, 52-річна посол Гайани в ООН, посідає в рейтингу друге місце,
• Рафаель Гроссі, 65-річний генеральний директор МАГАТЕ.

Інших кандиадтів видання називає аутсайдерами. До їх числа входять: колишня міністр закордонних справ Еквадору Марія Фернанда Еспіноса, колишній президент Сенегалу Макі Салл; посадовець ООН з Уганди Олара Отунну та колишня президентка Чилі Мішель Бачелет.

Багато що під час голосування залежатиме від США, але надмірна прихильність до будь-кого із кандидатів може виявитись червоним маркером для інших.

Водночас для Америки головне питання полягає в тому, як збалансувати своє звичне бажання мати поступливого генерального секретаря з бажанням мати когось, хто впроваджуватиме реформи — і візьме на себе відповідальність за глобальні кризи, в контролі яких вона не зацікавлена.

Один із високопосадовців ООН заявив, що наступний генеральний секретар має спробувати укласти мирні угоди у війнах, про які не говорять у заголовках новин, як-от у Демократичній Республіці Конго. Він підтримав критику Гутерріша, що він проводить забагато часу у своїй штаб-квартирі в Нью-Йорку.

Зі свого боку Ребека Грінспан говорить про необхідність холоднокровної дипломатії. Вона посилається на свій досвід у нагляді за Чорноморською зерновою угодою 2022 року, угодою між Росією, Україною, Туреччиною та ООН про експорт зерна через морський коридор.

«ООН потребує управління. Ми намагаємося робити все, що завгодно. Нам потрібно більше співпрацювати», - заявила вона.

Натомість Гроссі наголошує на рішучості бути посередником будь-якою ціною: «Якщо я стану генеральним секретарем, ви побачите, як я потискаю руки людям, які, можливо, роблять дуже погані речі».