Працюєш, а грошей немає: чому мільйони українців за межею бідності

В Україні стрімко зростає рівень бідності. Серед основних причин – низькі доходи, значна частка тіньової зайнятості та труднощі з працевлаштуванням у родин із дітьми та внутрішньо переміщених осіб.

Про це заявила ексміністерка соціальної політики України Оксана Жолнович, коментуючи розрахунки Світового банку.

За її словами, міжнародні оцінки ґрунтуються на фактичному прожитковому мінімумі. Через це за межею бідності можуть опинятися навіть люди, які мають роботу, адже після сплати податків мінімальна зарплата не забезпечує покриття базових потреб.

За даними Жолнович, понад 3 мільйони українців отримують мінімальну зарплату або менше. При зарплаті 8 тисяч гривень після сплати податків людина отримує близько 6 тисяч, що нижче за фактичний прожитковий мінімум.

Хто найбільше ризикує опинитися за межею бідності

Особливо складна ситуація у сім'ях із маленькими дітьми, де працює лише один із батьків. Однією з причин є недостатня доступність дитячих садків та шкіл.

Серед матерів, чиїм дітям ще не виповнилося 7 років, близько половини не працюють. Це безпосередньо впливає на фінансовий стан родини, оскільки вона втрачає частину можливого доходу.

Проблеми з працевлаштуванням мають і ВПО. За оцінкою Жолнович, близько 20% переселенців стикаються із серйозними труднощами під час пошуку роботи.

Тіньова зайнятість погіршує ситуацію

Ще одним фактором залишається неофіційна робота. Значна кількість українців працює без належного соціального захисту, що впливає не лише на нинішні доходи, а й на майбутні соціальні гарантії.

За словами ексміністерки, близько 40% працюючих належать до низькокваліфікованої робочої сили, а ще близько 40% перебувають поза офіційною зайнятістю. Це означає відсутність повноцінних гарантій, зокрема лікарняних та пенсійного забезпечення.

Для покращення ситуації Жолнович вважає необхідним підвищувати мінімальну зарплату, скорочувати масштаби неофіційної зайнятості та запроваджувати адресну підтримку для жінок із дітьми. На її думку, особливу увагу слід приділити вразливим групам, допомагаючи їм повертатися до офіційної роботи.