США заблокують Іран «небаченими» санкціями — Reuters

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон готує безпрецедентні заходи економічного тиску на Іран. Наступного тижня буде оголошено нові кроки, адже США застосують «заходи, яких ще не бачили в історії економічної ізоляції країни», повідомляє Reuters.

Нові заходи стануть частиною стратегії «подвійного удару»: вона поєднає посилену фінансову ізоляцію Тегерана з продовженням військово-морської блокади іранських портів.

США мають намір обмежити експорт та імпорт Ірану. Нові заходи можуть торкнутися й покупців іранської нафти: одним із можливих варіантів названо вторинні санкції проти компаній і країн, які продовжують закупівлі в Тегерана, зокрема Китаю. Такий крок може спровокувати відповідь Пекіна та посилити тиск на світовий енергетичний ринок.

За даними Bloomberg, з 2018 року США ввели проти Ірану близько 2200 санкцій. Попри це багаторічна санкційна політика не змусила Тегеран відмовитися від ядерної програми та контролю над Ормузькою протокою. Радник головнокомандувача КСІР Мохаммад Реза Нагді напередодні заявив, що Тегеран розглядає можливість затягування конфлікту до завершення президентського терміну Дональда Трампа. За його словами, це може бути одним із варіантів забезпечення безпеки Ірану.

У червні сторони домовилися про припинення вогню, проте переговори щодо довгострокового врегулювання зайшли у глухий кут. У серпні США заявили про готовність зберігати військово-морську блокаду Ірану на необмежений час. Вашингтон наполягає на вільному судноплавстві, тоді як Тегеран вимагає поступок в обмін на повноцінне відкриття протоки — зокрема скасування санкцій, виведення американських сил і компенсацію збитків від війни.

Економіка Ірану вже зазнала значних втрат. Дональд Трамп в інтерв'ю Axios звернув увагу на становище Тегерана, який зіткнувся з «величезною інфляцією» і відсутністю грошей. За оцінкою іранської влади, у квітні збитки від війни перевищили 270 млрд доларів. Удари США та Ізраїлю знищили частину промисловості країни — постраждали найбільші сталеливарні підприємства та нафтохімічні комплекси. За даними FT, близько 2 млн людей втратили роботу через війну, а річна інфляція на початку літа наблизилася до 90%.

Бойові дії вже призвели до різкого скорочення постачання нафти з Близького Сходу. Експорт нафти і конденсату з країн Перської затоки в липні становив близько 10,7 млн барелів на добу — на 40% нижче довоєнного рівня.

Аналітики звертають увагу, що подальше ослаблення іранської економіки обмежує ресурсну базу Тегерана для виробництва та передачі Росії балістичних ракет і «шахедів». Вторинні санкції проти покупців іранської нафти можуть також створити прецедент для аналогічного тиску на «тіньовий флот», який перевозить російську нафту в обхід західних обмежень.

Контроль над Ормузькою протокою став одним із головних пунктів протистояння США та Ірану: Вашингтон наполягає на свободі судноплавства, тоді як Тегеран пов'язує повне відкриття маршруту з отриманням поступок, зокрема щодо санкцій.

У червні Іран та Оман підтвердили принцип вільного судноплавства через протоку, однак паралельно сторони обговорювали новий механізм її використання. Оман пропонував добровільні внески за безпеку судноплавства, тоді як Іран наполягав на можливості стягувати плату з суден. За даними Reuters, Тегеран вимагав 5–7% вартості вантажу, а Оман пропонував близько 3%. США виступили проти будь-яких обов'язкових зборів.