Незаконне бронювання від мобілізації: у Нацполіції відповіли, чи чекає на порушників автоматичний призов

В Україні правоохоронці розслідують непоодинокі факти зловживань під час процедури бронювання. Найчастіше зловживання фіксують у комунальних установах та на об'єктах критичної інфраструктури, зокрема в паливно-енергетичному комплексі, про що в інтерв'ю виданню «Цензор.НЕТ» розповів виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.

Схеми фіктивного бронювання

Спеціальний статус зазначених підприємств є законною підставою для надання відстрочки співробітникам. Проте зловмисники розробили кілька способів обходу законодавства. За словами очільника Нацполіції, до найпоширеніших правопорушень належать:

• Фіктивне працевлаштування — військовозобов’язаного офіційно оформлюють у штат підприємства, яке має право надавати відстрочку, хоча фактично людина там не працює.
• Сфальсифіковані дані — внесення завідомо недостовірних відомостей до державних інформаційних систем та реєстрів, зокрема до єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» чи баз даних Мінекономіки.

Подібні протиправні дії суттєво підривають довіру до всієї системи бронювання. Коли військовозобов’язані купують відстрочку, під мимовільну підозру потрапляють і ті люди, які реально працюють на об'єктах критичної інфраструктури і мають законне право на захист від призову. Цуцкірідзе запевнив, що поліція ставить за мету чітко розмежовувати злочинні махінації та легальний захист потрібних країні кадрів.

Що чекає на ухилянтів

У разі виявлення фактів відсутності законних підстав для відстрочки бронювання анулюється, однак автоматичної мобілізації наступного дня не відбувається. Людина втрачає право на відстрочку й надалі призивається на військову службу за стандартною законодавчою процедурою.

Притягнення до відповідальності також не відбувається автоматично, адже слідчі мають детально з'ясувати роль кожного учасника схеми:

• Які саме документи подавалися для отримання бронювання.
• Яким шляхом отримано відстрочку та чи усвідомлювала людина незаконність дій.
• Хто виступав організатором злочинної схеми та отримував за це гроші.

Залежно від зібраних доказів та встановлених обставин вирішується питання про притягнення військовозобов’язаного або організаторів до адміністративної чи кримінальної відповідальності. У поліції наголошують на неприпустимості спрощеного підходу, коли винним автоматично вважають лише військовозобов’язаного, адже розслідування має встановити вину як тих, хто скористався послугою, так і тих, хто її забезпечив за гроші.

Раніше повідомлялося, що за час повномасштабного вторгнення в Україні скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій, тоді як понад 25,6 тисячі постанов місцевих комісій Центральна ВЛК залишила в силі, а ще стосовно більш ніж 1,6 тисячі ухвалила рішення про переогляд без скасування постанов.