"Боснійський м'ясник" Ратко Младич помер у в'язниці: генерал керував різаниною у Сребрениці

Ратко Младич був засуджений до довічного ув’язнення. Його арешт та видача Гаазькому трибуналу були однією з умов вступу Сербії до Європейського Союзу. Останнім часом Младич хворів, його родина та сербський уряд домагалися його звільнення, але його залишили у в'язниці, повідомляє Informer.

Ратко Младич був заарештований у Сербії 26 травня 2011 року, а через п’ять днів переведений до слідчого ізолятора ООН у Гаазі. У першій інстанції, у 2017 році, його засудили до довічного ув’язнення за геноцид, злочини проти людяності та порушення законів і звичаїв війни.

8 червня 2021 року Апеляційна палата залишила в силі вирок про визнання його винним та призначене покарання.

Минулого року трибунал ООН з військових злочинів відхилив прохання Младича про його термінове звільнення до Сербії через стан здоров’я. У своєму рішенні суд заявив, що стан Младича, хоч і невизначений, є стабільним, і що поводження з ним у в’язниці в Гаазі відповідає прийнятним стандартам.

Генерал Ратко Младич — що про нього відомо

Ратко Младич був визнаний винним в організації масового вбивства понад 7000 чоловіків і хлопчиків-мусульман у Сребрениці в 1995 році.

Младич також був визнаний Міжнародним трибуналом щодо колишньої Югославії відповідальним за облогу та бомбардування боснійської столиці Сараєво — злочин проти людяності, який, за даними міжнародного суду, призвів до загибелі 4548 боснійських солдатів і 4954 мирних жителів. За оцінками, під час облоги також отримали поранення близько 50 000 осіб.

Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії встановив, що президент Боснії та Герцеговини — держави з сербською більшістю населення, Радован Караджич, у воєнний час визначав політику, яка призвела до актів геноциду та злочинів проти людяності, тоді як Младич, його головний воєначальник, втілював ці плани.

Младичу та Караджичу було доручено керувати операціями, спрямованими на етнічну чистку Боснії від несербів за допомогою тортур, залякування, примусового виселення населення та масових вбивств.

Младич, якого сербські націоналісти та багато боснійських сербів вважають героєм, командував боснійсько-сербськими військами під час Боснійської війни 1992–1995 років — конфлікту, в якому загинуло понад 100 000 осіб.

Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії встановив, що коли Сребрениця впала під натиском боснійсько-сербських сил у липні 1995 року, Младич віддав прямий наказ заарештовувати, катувати та страчувати чоловіків і хлопчиків-мусульман, які намагалися втекти з цього району. Ще близько 36 тисяч жінок і дітей було депортовано з міста та автобусами перевезено до Кладаня.

Варто зазначити, що Младич мав намір влаштувати різанину в сусідньому мусульманському анклаві Жепа, де 10 тисяч боснійських мусульман перебували під захистом миротворців 240-го українського батальйону. Український полковник Микола Верхогляд зумів домовитися про евакуацію мусульман і фактично врятував їх від загибелі. Українські миротворці також покинули Жепу без втрат.

Було встановлено, що згодом Младич намагався приховати докази різанини у Сребрениці, перепоховавши тіла жертв.

Різанина у Сребрениці була тим більш шокуючою, що місто було оголошене Організацією Об’єднаних Націй притулком для біженців, які рятувалися від війни в інших частинах Боснії та Герцеговини.

Трибунал встановив, що Младич керував облогою Сараєво, яка розпочалася у квітні 1992 року й тривала понад три роки.

Караджича було визнано винним у геноциді у 2016 році, зокрема у різанині в Сребрениці, та засуджено до 40 років позбавлення волі. Його апеляція на вирок була відхилена в березні 2019 року, і термін його ув’язнення було збільшено до довічного ув’язнення. А Младичу вдавалося уникати полону протягом 16 років завдяки допомозі сербських військових, своїх союзників по війні та своєї родини.

Його заарештували у травні 2011 року в селі Лазарево, неподалік від міста Зренянін на півночі Сербії, після того, як до поліції надійшло анонімне повідомлення від людини, яка бачила чоловіка, схожого на Младича.

З самого початку судового процесу у травні 2012 року Младич заявляв про свою невинність. У якийсь момент на початку процесу Младич показав жест, що імітував перерізання горла, у бік матері однієї з жертв різанини у Сребрениці.

Сім’ї, які втратили близьких внаслідок різанини у Сребрениці, заявили, що Младич не поніс адекватного покарання.

"Навіть якщо він проживе 1000 життів і 1000 разів буде засуджений до довічного ув’язнення, справедливість все одно не переможе", — сказала Айша Умірович, яка втратила 42 родичів під час геноциду в Сребрениці, напередодні винесення вироку.

Вердикт у справі Младича став останнім, винесеним трибуналом, створеним у Гаазі в 1993 році для розслідування злочинів, скоєних під час балканських воєн на початку 1990-х років.

Младич народився 12 березня 1942 року в Каліновіку, у тодішній Незалежній державі Хорватія — маріонетковій державі нацистської Німеччини під час Другої світової війни. Будучи членом Союзу комуністів Югославії, Младич розпочав свою кар’єру в Югославській народній армії у 1965 році. Він здобув популярність під час балканських воєн, що спалахнули після розпаду Федеративної Республіки Югославія. Для багатьох сербів він досі залишається героєм.

Нагадаємо, що зараз в Італії розслідують справу про "сафарі на людей" у Сараєво. Виявилося, що італійські аристократи та багатії приїжджали, щоб стріляти по беззахисних людях, які перебували в облозі.

Також президента Сербії Олександра Вучича звинувачують у тому, що він брав участь у "полюванні на людей". Сам він усе заперечує.