Дивна асиметрія Марса: вчені виявили аномалію на Червоній планеті

Вчені виявили температурну аномалію в надрах Марса, зокрема під поверхнею південної півкулі Червоної планети. Виявилося, що температура в південній частині мантії на сотні градусів Цельсія вища, ніж у північній. Це відкриття дає нову інформацію про планету, де колись була рідка вода і могли існувати умови, сприятливі для життя, пише Phys.

Астрономам давно відомо, що дві півкулі Марса відрізняються за своєю поверхнею: у південній півкулі багато гір і глибоких кратерів, а північна півкуля являє собою величезну рівнину. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nature, вчені виявили нову асиметрію на Марсі. Виявилося, що під поверхнею температура в південній півкулі приблизно на 200–400 градусів вища, ніж у мантії північної півкулі. Тобто спостерігається температурна аномалія.

Причини виникнення цієї аномалії поки що не встановлені. У вчених є кілька припущень, але всі вони потребують подальшого дослідження.

Згідно з дослідженням, асиметрія, яка спостерігається на Марсі — як на поверхні, так і в надрах Червоної планети, — надає нову інформацію про процеси, які могли вплинути на утворення рідких водойм та умов для існування життя в далекому минулому.

Це відкриття також може допомогти пояснити магнітні аномалії, виявлені в мінералах південної півкулі Марса. Якщо мантія на півдні Марса гарячіша, то це може означати, що там існують сильніші магнітні поля, ніж у північній частині Червоної планети. Це не глобальне магнітне поле, як у Землі. Його Марс втратив мільярди років тому.

Вчені виявили температурну аномалію в надрах Марса на основі гравітаційних вимірювань, які дають уявлення про внутрішню структуру Червоної планети.

Дослідники розробили модель, яка використовує варіації гравітаційних даних для визначення структури надр планети. Більшість моделей внутрішньої будови Марса припускали, що планета є однорідною, з однаковою температурою на будь-якій глибині по всій поверхні та в надрах. Але виявилося, що це не так.

Марс рухається навколо Сонця по витягнутій орбіті, а його вісь нахилена, тому гравітаційний вплив Сонця змінюється протягом марсіанського року. Це створює приливну силу, яка дещо змінює форму Марса. Це призводить до змін у гравітаційному полі Червоної планети, що впливає на рух орбітальних космічних апаратів.

Вчені використали дані орбітальних зондів Mars Global Surveyor, Mars Odyssey та Mars Reconnaissance Orbiter, щоб виміряти коливання швидкостей космічних апаратів, і на основі цих даних реконструювали гравітаційне поле Марса.

Метод, який називається приливною томографією, вимірює, як ці гравітаційні характеристики змінюються з часом, що дає змогу створити модель внутрішньої будови планети.

Інші новини науки

• Вчені з'ясували, чому менший із двох супутників Червоної планети має гладшу поверхню, ніж його сусід, а також як утворилася величезна западина на південному полюсі Деймоса.
• Остання планета Сонячної системи: "Вояджер-2" побачив те, чого вчені ніколи не бачили.