РФ запустила модернізовану балістику "Іскандер-1000": експерт пояснив, чи впорається Patriot

Можлива поява далекобійнішої версії російського «Іскандера» суттєво не змінює складність його перехоплення для української ППО. Водночас більша дальність дозволяє Росії відсувати пускові установки далі від кордону.

Про це розповів авіаційний експерт Костянтин Криволап в коментарі РБК-Україна.

Як змінилася дальність «Іскандерів»

За словами Криволапа, тривалий час українські розрахунки ґрунтувалися на заявленій Росією дальності «Іскандера-М» у 500 км. Водночас, за даними ГУР, реальна дальність стандартної ракети 9М723 становить близько 390 км.

Також уже фіксували застосування модифікації 9М723-2 на відстань до 550 км.

Раніше з’являлася інформація про випробування так званого «Іскандера-1000» із дальністю до 800 км. Проте підтверджених випадків його бойового застосування, за словами експерта, наразі не зафіксовано.

Криволап припускає, що Росія намагається збільшувати дальність ракет, зокрема через загрозу для своїх пускових установок з боку українських далекобійних засобів ураження.

«При дальності 390 км пускова установка “Іскандера” для удару по Києву мусить розташовуватися в Брянській області приблизно за 150 км від кордону. А це вже дистанція, на якій наші розвідувальні й ударні дрони можуть її знайти та знищити», — пояснив експерт.

За його словами, стартова маса ракети становить 3,8–4,6 тонни, довжина — близько 7,3 метра, діаметр — 920 мм. Бойова частина важить приблизно 480 кг, хоча для збільшення дальності росіяни можуть застосовувати полегшену версію.

Чи стало складніше збивати «Іскандер»

Криволап наголошує, що принципово складність перехоплення ракети не змінилася.

«Складність збиття “Іскандера” не стала іншою. Він летить квазібалістичною траєкторією, на середній висоті близько 50 кілометрів, може маневрувати в межах 300–400 метрів і витримувати перевантаження 20–30 g», — розповів він.

За словами експерта, комплекси Patriot зазвичай починають супроводжувати таку ціль приблизно зі 100 км, а захоплюють її для ураження орієнтовно за 25 км.

«Patriot, зокрема PAC-3, здебільшого з такими цілями справляється», — зазначив Криволап.

Водночас збільшення дальності дозволяє Росії відсувати пускові установки від українського кордону. Експерт зауважив, що за останні півтора місяця було уражено щонайменше три російські пускові установки, зокрема комплекс «Бастіон» у Криму.

Через загрозу українських дронів-камікадзе росіяни, за його словами, були змушені переносити частину районів запуску ракет по Київщині далі від Брянської області.

Що ще модернізували росіяни

Криволап також звернув увагу на пускову установку «Бора-М». Вона відрізняється від базової версії потужнішими напрямними та посиленою конструкцією через потужніший двигун, однак принципово нових технічних рішень там немає.

Ракети також отримують удосконалені системи наведення — оптичні кореляційні головки DSMAC або радіолокаційні головки, стійкіші до впливу РЕБ.

За словами Криволапа, для них росіяни використовують швидші процесори на іноземній елементній базі з Німеччини, Швейцарії, США та Тайваню.

Частину технічних рішень, як вважає експерт, Росія запозичила у північнокорейських ракет KN-23.

Атака РФ на Київ 27 серпня — останні новини

Після обіду російські війська завдали повторного удару по Києву. Наслідки зафіксували у Шевченківському, Оболонському та Подільському районах. За останніми даними, відомо про трьох постраждалих.

Під час одного з комбінованих ударів по столиці цього літа Росія вперше застосувала оновлені балістичні ракети 9М723-2, які також називають «Іскандер-1000».

У ГУР зазначали, що останніми місяцями Росія дедалі активніше використовує балістичні ракети як один із основних засобів повітряних атак по Україні.