Ісландія хоче вступити до ЄС: що вплинуло на це рішення

Втім, зараз рішення мають ухвалити самі ісландці. Сьогодні, 29 серпня, відбувається референдум щодо відновлення переговорів про членство в Європейському Союзі. Думки мешканців острова розділилися після кількох місяців дебатів, присвячених вартості життя, безпеці та контролю над рибальськими водами, пише Reuters.

Результат виборів передбачити складно. Опитування Gallup, проведене в п’ятницю, показало, що незначна більшість виступає проти відновлення переговорів, що дещо змінило результати порівняно з попередніми опитуваннями, які вказували на невелику перевагу прихильників переговорів.

Прихильники приєднання до блоку стверджують, що це може знизити високі процентні ставки та забезпечити більшу безпеку у світі, який є нестабільним через війну в Україні та погрози президента США Дональда Трампа щодо іншого арктичного острова — Гренландії.

Противники членства в ЄС стверджують, що це поставить під загрозу суверенітет острова та його рибальські води.

Якщо виборці скажуть "так", це відкриє шлях до переговорів із Брюсселем. Ісландії доведеться провести другий референдум, ймовірно, через кілька років, щодо того, чи дійсно їй слід приєднатися.

"Я вважаю, що Ісландії буде краще поза межами ЄС. Для такої країни, як наша, з нашою невеликою економікою, дуже важливо зберігати свій суверенітет і не передавати ЄС більше повноважень, ніж нам довелося б передати", — заявила колишня прем’єр-міністр Катрін Якобсдоттір журналістам після виступу на передвиборчому заході проти членства в ЄС у Рейк’явіку цього тижня.

Ісландія вперше подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році, у розпал фінансової кризи, яка особливо сильно вдарила по невеликій і вразливій економіці країни. Переговори завершилися у 2013 році, коли євроскептичний уряд призупинив цей процес.

Поновлення геополітичної нестабільності надало нової актуальності питанню, яке ісландці періодично обговорюють протягом десятиліть.

Міністр закордонних справ Торгердур Гуннарсдоттір, яка виступає за вступ до ЄС, підтримувала позитивну відповідь і заявила агентству минулого тижня, що суботнє голосування зводиться до простого питання: чи може Ісландія й надалі залишатися осторонь у світі, де руйнуються старі устої?

"Міжнародний порядок, який десятиліттями забезпечував нашу безпеку та процвітання, перебуває під серйозним тиском. У такі часи малим країнам необхідно ретельно обміркувати свою позицію та те, хто їх підтримує", — сказала вона.

У самій Ісландії дискусії здебільшого зосереджуються на процентних ставках, правах на риболовлю та вартості життя, а не на питаннях безпеки.

Ісландія бореться з постійно високою інфляцією та процентними ставками, які роблять іпотечні кредити надмірно дорогими, і прихильники голосування "за" стверджують, що членство в ЄС і, можливо, перехід на євро можуть дещо полегшити ситуацію. Ставка центрального банку Ісландії становить 8,00%, проти 2,25% у Європейському центральному банку.

Згідно з правилами ЄС, квоти на рибальство, серед іншого, ґрунтуються на історичних моделях рибальства. Деякі чиновники стверджують, що це дозволить Ісландії зберегти контроль над своїми водами, оскільки жодна країна ЄС не займалася там рибальством протягом десятиліть.

У службовій записці Міністерства закордонних справ передбачається, що переговори про вступ можуть розпочатися до кінця 2026 року й триватимуть від 18 до 24 місяців, якщо суботнє голосування сприятиме відновленню переговорів.

В Ісландії також мають відбутися загальні вибори до листопада 2028 року, що додасть ще один рівень політичної невизначеності до будь-якого графіку переговорів, який затягнеться на цей період.

Нагадаємо, нещодавно Дональд Трамп знову заявив, що Гренландію повинні контролювати США.

Також адміністрація президента Дональда Трампа заявила напередодні саміту НАТО в Анкарі, що союзники повинні "негайно" збільшити видатки на оборону. В іншому разі на них "чекають наслідки", зазначають офіційні особи зі США.