Референдум в Ісландії: рибалки здобули перемогу над євроінтеграцією

Ісландці проголосували проти відновлення переговорів про вступ країни до Європейського Союзу. На референдумі в суботу, 29 серпня, 52,8% виборців не підтримали повернення до переговорного процесу. За його відновлення виступили 47,2%, повідомляє CBS News.

За офіційною інформацією суспільного мовника RÚV, у голосуванні взяли участь 225 031 виборець із приблизно 265 тисяч зареєстрованих. Явка становила 82,5%.

Переговори про вступ до ЄС Ісландія призупинила 13 років тому. Лівоцентристський уряд, обраний у 2024 році, спочатку планував провести референдум у 2027 році, але переніс його на серпень 2026-го.

Рішення провести голосування раніше пов'язують із заявами президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він кілька разів помилково називав Гренландію Ісландією, коли говорив про свої наміри щодо острова.

Головним аргументом противників вступу стало небажання передавати рибну галузь під спільні правила ЄС. Вона є однією з ключових для економіки Ісландії. Політика Євросоюзу у сфері рибальства передбачає, зокрема, встановлення квот на вилов.

Згідно опитувань, проведених напередодні референдуму, близько 90% компаній, пов'язаних із рибним сектором, виступали проти вступу до ЄС.

Опоненти також заявляли, що в Європарламенті голос Ісландії буде менш впливовим через його великий склад. Крім того, після вступу країна втратила б можливість самостійно укладати торговельні угоди. Серед іншого, йдеться про угоди з Китаєм.

Прихильники вступу, зі свого боку, стверджували, що членство в ЄС допомогло б знизити інфляцію та процентні ставки. Перехід на євро, на їхню думку, дав би країні більше стабільності, ніж нестабільна ісландська крона.

Вони також наголошували на необхідності тіснішої співпраці з європейськими сусідами. Йдеться, зокрема, про боротьбу зі змінами клімату та іншими проблемами, які не обмежуються кордонами окремих країн.

Премʼєр-міністерка Кріструн Фростадоттір заявила, що сподівається на відсутність розколу в суспільстві після голосування.

«Сподіваюся, що ні. Я не відчуваю озлобленості. Знаю, що в декого емоції зашкалювали, але я провела час із великою кількістю людей з усієї країни, і люди досить відкриті до різних варіантів розвитку подій», сказала вона.

Премʼєрка також визнала, що мешканців багатьох регіонів, особливо сільських, турбують питання сільського господарства, рибальства та природних ресурсів. Вона пообіцяла, що уряд врахує ці побоювання.

На запитання, чи тема вступу до ЄС тепер остаточно закрита, Кріструн відповіла, що принаймні поки вона очолює уряд, переговори відновлювати не будуть. Вона також звернула увагу на високу явку. За її словами, це показує, наскільки питання членства в ЄС цікавить ісландців.

Відмова від відновлення переговорів не змінює нинішніх відносин Ісландії з ЄС. Країна залишається учасницею Європейської економічної зони та Шенгенської зони. Це дозволяє ісландцям зберігати вільний рух людей, товарів, капіталу та послуг.

Аналітики вважають, що результат референдуму став символічним ударом по політиці розширення ЄС. У Брюсселі неофіційно розглядали Ісландію як зручного кандидата, який міг би відносно швидко пройти шлях до членства. Її вступ також міг би зміцнити арктичний фланг Євросоюзу.

Нині статус кандидатів на вступ до ЄС мають Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, Україна та Чорногорія. Багато з них роками чекають на просування переговорів. Ісландія ж, попри високий рівень добробуту та розвитку і відносно сприятливі умови для вступу, вирішила не повертатися до цього процесу.

Ісландія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році після фінансової кризи. Переговори офіційно розпочалися у 2010 році, але вже у 2013-му їх призупинив євроскептичний уряд. Однією з головних суперечок стала політика ЄС щодо рибальства, зокрема система квот на вилов. У 2015 році Ісландія відкликала заявку на вступ.

На початку 2026 року країна знову повернулася до цього питання. Ісландська влада вирішила відновити переговори з ЄС та винести це питання на референдум.