Києву готують новий статус: як вплине на простих городян

У вересні Кабінет міністрів може ухвалити рішення про надання Києву та Київській області статусу прифронтових територій. Підготовку відповідної постанови розпочали після перших ударів по продовольчих складах компаній у столичному регіоні. Головний стимул для підприємців тут — не формальне визнання небезпеки, а дешеві гроші на відновлення.

Про переваги та виклики такого статусу РБК-Україна розпитало віцепрезидента Торгово-промислової палати Ростислава Коробку. За його словами, основна преференція — компенсація кредитної ставки: за програмою "5-7-9" позики для столичного бізнесу можуть подешевшати до 1% річних у гривні.

Кредити під 1% річних і швидші дозволи

Якщо статус прифронтових територій для Києва та області затвердять, кредитна ставка за програмою "5-7-9" може становити 1% річних у гривні. Йдеться про кошти як на поповнення обігових коштів, так і на відновлення зруйнованого майна. У Торгово-промисловій палаті називають це головним критерієм, який дозволить підприємствам працювати далі.

Друга перевага — строки: отримання дозвільних документів і проходження процедур може скоротитися. Третій плюс — документи щодо визнання форс-мажорних обставин або hardship. Їх буде простіше отримати, щоб довести неможливість виконання договірних зобов'язань перед постачальниками, контрагентами чи банками.

Страхування воєнних ризиків: декларація без механізму

Паралельно Мінекономіки опрацьовує зміни до постанови №1541, якими Київ та область планують включити до територій підвищеного ризику в межах державної програми страхування воєнних ризиків. Однак у ТПП налаштовані скептично: механізму страхування воєнних ризиків у тому вигляді, в якому він має працювати, наразі не існує.

Основою такого страхування є перестрахування за кордоном, але іноземні компанії на кшталт Lloyd's чи Munich Re не беруть на себе воєнні ризики щодо Києва. Причина проста: жодна страхова компанія не може покрити зруйноване майно на мільярди гривень, адже страховий тариф не перекриває такі втрати. Тому постанова може передбачати компенсації лише декларативно, а реальних виплат бізнесу вона не гарантує.

Компенсація збитків: статус не допоможе

Статус прифронтового міста абсолютно не впливає на компенсацію економічних збитків бізнесу. Для цього працює реєстр збитків, який діє по всій Україні і не залежить від того, чи має територія відповідний статус. Жодних окремих преференцій для прифронтових регіонів у цьому процесі не передбачено.

Як підтвердити збитки та отримати компенсацію

Щоб отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно, обставини та розмір збитків доведеться підтверджувати у встановленому законом порядку. Потрібні висновки ДСНС, Національної поліції та експертні звіти щодо економічних і майнових збитків. Цей пакет документів подають до реєстру збитків, який аналізує український реєстр і автоматично передає інформацію до міжнародного реєстру збитків.

Так само працює форс-мажор: його настання підприємство має доводити індивідуально в кожному конкретному випадку відповідно до чинного контракту. Сам факт розташування бізнесу на прифронтовій території жодних преференцій не дає.

Зворотний бік статусу: дорожчі кредити

Негативні наслідки у статусу теж є. По факту Київ і область із самого початку повномасштабного вторгнення є прифронтовою зоною, тож бізнес уже працює в умовах підвищених ризиків. Банки закладають ці ризики у ставки, через що кредитування дорожчає, а фінансування будівництва складів, рітейлу та великих приміщень у столичному регіоні фактично зупинено.

Це гальмує нові бізнес-проєкти та дофінансування наявних. Тож статус може дати дешеві кредити на відновлення, але водночас наочно зафіксує високі ризики, які банки й без того вже враховують у ставках.