Дерев'яні сходи отримали статус-кво в храму Гробу Господнього: вони стоять там з початку XVIII століття

Справа в тому, що османська влада офіційно закріпила так званий "статус-кво" — указ, що фіксував усі без винятку елементи оздоблення та архітектури храму, аби покласти край постійним суперечкам між шістьма християнськими конфесіями, які спільно володіли святинею. Оскільки жодна з груп не могла довести своє право власності на карниз чи сходи, останні стали одним із багатьох об’єктів, які заборонялося переміщувати без одностайної згоди всіх сторін, пише Фокус.

Режим статус-кво був встановлений після багатовікових конфліктів, що виникали навіть через незначні архітектурні деталі. Питання ремонту, володіння ключами, розміщення лампад та використання дверних прорізів ставали приводом для суперечок і навіть зіткнень між грецькою православною, вірменською апостольською, римсько-католицькою, коптською, сирійською та ефіопською церквами.

Османська влада втрутилася, щоб запобігти подальшим конфліктам, постановивши, що все, що існувало на той момент, має залишатися без змін. У результаті навіть прості дерев’яні сходи, які спочатку слугували для господарських потреб або доступу до вікна, виявилися "закріпленими" на своєму місці силою закону та традиції.

Згодом сходи стали символом крихкої рівноваги всередині храму. Їх переставляли лише кілька разів, але кожен такий випадок викликав бурхливі суперечки та призводив до повернення сходів на колишнє місце задля збереження статус-кво.

Той факт, що сходи збереглися попри війни, зміни режимів та реставраційні роботи, свідчить про те, як навіть незначний предмет може стати показником історичної напруженості.

У наш час сходи також не переставляють, оскільки будь-які зміни вимагали б такого рівня згоди, якого за всю історію володіння храмом досягали вкрай рідко.

Інші новини науки

• Гробницю Ісуса знайдено: справжнє місце поховання 2000 років ховалося у всіх на очах. Археологічні розкопки під храмом Гробу Господнього в Єрусалимі виявили стародавній ландшафт, який точно збігається з гробницею Ісуса Христа, описаною в Євангелії від Іоанна. Це відкриття може покласти край давнім суперечкам щодо того, де саме поховали Ісуса після розп'яття.