/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F7df203c3c3d6a5cfdc95b8bdce9169ca.jpg)
Трагедія в океані: самка горбатого кита вразила вчених скорботою за мертвим малюком
Дослідники вперше зафіксували як кити оплакують мертвих дитинчат / © Panga MX/YouTybe
Незвичайна подія сталася на відстані близько кілометра від узбережжя австралійського штату Квінсленд у липні 2025 року. Співробітник благодійного фонду Ендрю Малвілл помітив у воді двох дорослих китів, які постійно пірнали та видавали гучні звуки.
Про рідкісний прояв глибоких емоцій у великих морських ссавців пише New Scientist.
Трагічна знахідка під водою
За допомогою підводної камери дослідник побачив на піщаному дні мертве дитинча довжиною менше 4 метрів. Згорьована самка раз у раз наближалася до свого малюка, дивилася йому в очі та ніжно торкалася його плавником.
«Це справді важливий момент, який доводить разючу зміну поведінки ссавців після втрати члена своєї групи», — пояснив науковець Олаф Мейнеке.
Зазвичай після успішних пологів горбаті кити намагаються виштовхнути немовля на поверхню води для першого вдиху. Однак цього разу тварина навіть не намагалася підняти тіло з дна, що свідчить про повне усвідомлення нею факту смерті малюка.
«Ми маємо докази таких глибоких переживань і в інших великих тварин, наприклад, у слонів під час втрати потомства», — додав експерт.
Загроза для популяції ссавців
Місцеві мешканці продовжували бачити двох дорослих особин на тому ж самому місці ще протягом двох наступних днів. Вчені також були вкрай стурбовані тим фактом, що самка так і не народила плаценту, що могло наразити її власне життя на серйозну небезпеку.
«Фотографії хвоста цієї самки завантажено до бази даних із 16000 особин, щоб ми могли впізнати її в майбутньому», — зазначили дослідники.
Тільки в липні 2025 року в цьому регіоні океану було виявлено ще 7 мертвих новонароджених китенят та одну загиблу молоду особину. Вчені досі не можуть зрозуміти, чому тварини масово почали народжувати на сотні кілометрів південніше від своїх традиційних місць розмноження.
«Ми потребуємо набагато більше даних для остаточного підтвердження гіпотези про емоційну чи скорботну поведінку китів», — підсумувала професорка Ребекка Данлоп.

