Без катапульти та злітної смуги: МОУ кодифікувало ударний дрон "Степовий вітер"

Міністерство оборони кодифікувало ударний безпілотний авіаційний комплекс “Степовий вітер” від Unwave і Sky Composite Engineering. Комплекс класу Middle Strike з тактичним радіусом до 70 км і системою оптичного донаведення на фінальному етапі місії тепер доступний для централізованих держзакупівель. Шлях від першого публічного анонсу на трьохрічному ювілеї компанії у липні до офіційної кодифікації у вересні зайняв близько двох місяців — рекордний темп для системи, що передбачає повний цикл польових випробувань.

Що таке Unwave і чому ударний дрон — несподіванка

Unwave заснована у 2023 році і за три роки виросла з п’ятьох людей до команди понад 350 фахівців. Основний профіль компанії — радіоелектронна боротьба і протидія БПЛА: тактично-оперативний РЕБ “Віха” для придушення повітряних загроз на відстані 7–12 км, система “Пастка” для виявлення і нейтралізації радіозагроз, “Ребодрон” із вбудованим модулем РЕБ, “Човен-2” у форматі автобагажника на дах.

“Степовий вітер” — стрибок у принципово інший клас. Це не модифікація РЕБ і не перехоплювач — це ударний баражуючий боєприпас. Компанія зробила його спільно з Sky Composite Engineering, що спеціалізується на виготовленні компонентів із композитних матеріалів. Поєднання досвіду Unwave в електроніці й РЕБ і виробничих можливостей Sky Composite дало платформу, де електронна частина і конструкція відпрацьовані двома спеціалізованими командами.

Як летить і що вміє

“Степовий вітер” — апарат фіксованого крила класу Middle Strike. Тактичний радіус дії до 70 км, максимальна протяжність маршруту понад 90 км, тривалість польоту до 65 хвилин. Корисне навантаження — 5 кг. Ціль — стаціонарні об’єкти, бронетехніка, скупчення особового складу. Саме ця комбінація цілей пояснює вибір системи наведення. На основному маршруті дрон летить за попередньо заданими координатами — GPS або інерціальна навігація.

На фінальному етапі вмикається оптичне донаведення: камера захоплює ціль, оператор підтверджує або коригує — і апарат самостійно виводиться до точки ураження. Оптика на кінцевому етапі — це відповідь на умови активного РЕБ: коли GPS-сигнал придушений і координатне наведення деградує, саме відеозахоплення цілі забезпечує точне ураження. Підхід не новий, але його наявність у серійному кодифікованому апараті — вже стандарт, що поступово поширюється в українській ударній авіації.

Без катапульти і без злітної смуги

Для запуску “Степового вітру” не потрібна спеціальна інфраструктура. Апарат стартує зі стартового стапеля. Розгортання всього комплексу займає до 20 хвилин. Це принципово для мобільних підрозділів: комплекс може розгортатися, застосовуватися і переміщатися без прив’язки до стаціонарних позицій чи наявності підготовленого рельєфу. 20 хвилин від привалу до готовності до пуску — порівняно з темпом розгортання сучасних артилерійських систем і суттєво швидше за більшість ударних БПЛА, що потребують катапульти або мінімальної злітної смуги.

Унікальна деталь Unwave — масштаб некомбатних поставок за три роки. До анонсу “Степового вітру” компанія поставила Силам оборони понад 50 000 виробів і виконала понад 600 контрактів з військовими частинами. Але всі ці вироби стосувалися захисту і виявлення — жодного ударного продукту.

Від 50 000 виробів до першого ударного дрона

“Степовий вітер” — перший ударний виріб Unwave. Перехід від чисто оборонної лінійки до ударної свідчить про дві речі одночасно: по-перше, компанія досягла достатнього технологічного і виробничого рівня для розробки нового класу систем. По-друге, ринок сформував попит — і Unwave відповіла.

CEO Тарас Бублик, який очолив компанію у червні 2026-го, ще тоді позначив пріоритет: комплексні системи протидії безпілотним загрозам для військових, об’єктів критичної інфраструктури і партнерських країн. “Степовий вітер” і тренувальний центр, відкриття якого заплановане на вересень 2026 року, — перші публічні кроки у цьому напрямку.

Кодифікація “Степового вітру” — це також сигнал для ринку: Unwave більше не виключно РЕБ-компанія. За три роки вона пройшла шлях від п’яти людей і першого глушника до команди з 350 фахівців, 50 000 поставлених виробів і тепер — першого власного ударного дрона у держреєстрі. Наступний крок очевидний: масштабування виробництва під держзамовлення.

Джерело: Мілітарний