Робота у Польщі: експерти назвали 10 найпоширеніших схем обману українців
Робота у Польщі: експерти назвали 10 найпоширеніших схем обману українців

Робота у Польщі: експерти назвали 10 найпоширеніших схем обману українців

Польські злоті

Міжнародна компанія з працевлаштування Gremi Personal проаналізувала звернення кандидатів за останні пів року і визначила 10 поширених ризикових практик, з якими стикаються іноземці під час пошуку роботи у Польщі. Водночас далеко не кожна низька премія чи утримання із зарплати автоматично означає порушення закону. Головна проблема починається тоді, коли реальні умови відрізняються від вакансії та договору або працівникові не пояснюють їх до початку роботи.

Про це повідомляє медіаплатформадля українців за кордоном ReLocate.

Наприклад, вакансія обіцяє 36 злотих за годину, безплатне житло і швидке оформлення. Але після першої зарплати виявляється, що частина ставки була премією, за проживання та транспорт утримали гроші, а роботодавець узагалі не зареєстрував працівника в ZUS. Для українців у Польщі такі ситуації можуть означати не лише втрату частини заробітку, а й проблеми з легальністю роботи та соціальним страхуванням.

Особливо важливо перевіряти такі деталі зараз, коли польські органи посилюють контроль за легальністю працевлаштування іноземців. Державна інспекція праці нагадує: договір з іноземцем має бути укладений письмово ще до початку роботи, а якщо працівник не володіє польською, роботодавець повинен попередньо надати йому текст договору зрозумілою для нього мовою.

1. Частина зарплати — «у конверті»

Працівникові можуть запропонувати схему, за якою одна частина зарплати проходить офіційно, а іншу обіцяють видавати готівкою.

Наприклад, у документах вказують офіційну зарплату, а ще 1500–2000 злотих домовляються виплачувати окремо.

Для працівника це означає одразу кілька ризиків. Насамперед неофіційну частину значно складніше довести та стягнути, якщо роботодавець її не виплатить. Крім того, внески до системи соціального страхування розраховуються з офіційно задекларованого доходу.

У 2026 році мінімальна зарплата за umowa o pracę у Польщі становить 4806 злотих брутто на місяць. Для договорів, на які поширюється мінімальна погодинна ставка, вона становить 31,40 злотого брутто за годину. Тому варто порівнювати не лише суму, яку обіцяють «на руки», а й ту, яка реально зазначена в договорі та розрахункових документах.

2. Працівника не зареєстрували в ZUS

Ще одна ситуація — людині кажуть, що соціальне страхування «оформлять пізніше» або що перший місяць можна працювати без реєстрації. Іноді проблема виявляється лише тоді, коли працівник захворів або сам вирішив перевірити свої дані.

Залежно від типу договору та статусу працівника правила страхування відрізняються. Наприклад, звичайний виконавець за umowa zlecenia за загальним правилом підлягає пенсійному, інвалідному, страховому від нещасних випадків та медичному страхуванню, хоча є винятки.

Перевірити, чи роботодавець дійсно зареєстрував вас, можна самостійно в eZUS. У профілі застрахованої особи для цього є розділ Ubezpieczenia i płatnicy. Там же можна перевірити інформацію про медичне страхування.

Якщо роботодавець запевняє, що все оформлено, а в ZUS інформації немає, це привід не відкладати з’ясування ситуації.

3. «Медогляд не потрібен, ми все оформимо»

На виробництвах, складах та інших роботах кандидату можуть запропонувати не проходити необхідний медичний огляд, а отримати документ іншим шляхом. Особливо небезпечно погоджуватися на використання документа, про який людина знає, що він підроблений. Тут ризик виходить далеко за межі трудового спору. Використання фальшивих документів може мати юридичні наслідки для самого працівника. Тому пропозиції на кшталт «вам нікуди не треба йти, довідку зробимо самі» варто сприймати як серйозний сигнал перевірити, що саме оформлює посередник і на якій підставі.

4. Маніпуляції з податковим резидентством

Працівникові також можуть запропонувати підписати заяву про те, що він нібито не є податковим резидентом Польщі, пояснюючи це можливістю отримувати більшу суму «на руки». Але податкова резидентність не визначається лише бажанням роботодавця або одним формальним підписом.

За польськими правилами людина вважається податковим резидентом Польщі, якщо вона має тут центр особистих або економічних інтересів або перебуває у країні понад 183 дні протягом податкового року. У складніших випадках також враховуються положення угоди між Польщею та іншою державою про уникнення подвійного оподаткування.

Тому перед підписанням заяв про податковий статус краще переконатися, що вони відповідають реальній ситуації.

5. «Оформимо вас студентом»

Особливо привабливо така пропозиція може звучати для молодих працівників.Причина зрозуміла, адже студенти та учні до 26 років, які працюють за umowa zlecenia і відповідають необхідним умовам, не підлягають за цим договором обов’язковому соціальному страхуванню в ZUS. Для роботодавця це може означати нижчі витрати. Але якщо людина насправді не має статусу студента, погоджуватися на його фіктивне оформлення ризиковано. Під час перевірки може постати питання не лише про несплачені внески, а й про достовірність документів, на підставі яких оформлювали роботу. Законна податкова чи страхова пільга і фіктивний статус — це дві різні речі.

6. У вакансії показують максимальну, а не гарантовану ставку

Це одна з найменш очевидних схем, це коли у заголовку вакансії великими цифрами написано: «36 zł/год». Кандидат природно вважає, що стільки отримуватиме за кожну відпрацьовану годину. А вже під час оформлення з’ясовується: це лише максимально можлива сума — за певну кількість годин, виконання плану, роботу у визначені зміни або отримання всіх бонусів. Сама по собі система премій не є порушенням. Проблема виникає, коли кандидатові рекламують максимальний можливий дохід як гарантовану ставку. Тому до підписання договору варто поставити дуже просте запитання: Яка сума гарантована за одну годину роботи незалежно від бонусів? І попросити показати, де саме це написано в договорі.

7. Половина красивої ставки виявляється премією

Схожа історія, це коли фактична структура зарплати суттєво відрізняється від того, як її подали у вакансії. Наприклад, людині рекламують 36 злотих за годину, але значна частина цієї суми залежить від виконання додаткових умов: повної відвідуваності, продуктивності, певної кількості змін тощо. Один лікарняний або пропущений робочий день — і зарплата істотно зменшується.

Тут варто враховувати й законодавчий мінімум. Для договорів, на які поширюється мінімальна погодинна ставка, у 2026 році працівник має отримувати щонайменше 31,40 злотого брутто за годину. Для umowa o pracę діє місячний мінімум у 4806 злотих брутто.

Тому перед початком роботи важливо з’ясувати не тільки загальну цифру з оголошення, а й структуру винагороди: базову ставку, премії та умови їх отримання.

8. «Зникають» відпрацьовані години

Працівник відпрацював 220 годин, а у розрахунку зарплати бачить 190. Такі історії можуть виникати через невраховані зміни, розбіжності в системі обліку часу або інші способи зменшення кількості оплачуваних годин. Тому Gremi Personal радить вести власний облік робочого часу. Це може бути проста таблиця у телефоні, де щодня записані:

  • дата

  • час початку й завершення зміни

  • перерва

  • нічні години

  • понаднормова робота

  • робота у вихідний або свято

Коли приходить зарплата, ці записи можна порівняти з розрахунком роботодавця.

9. Понаднормові й нічні години оплачують як звичайні

Особливо уважними тут потрібно бути працівникам за umowa o pracę, адже Трудовий кодекс передбачає спеціальні правила компенсації понаднормової роботи. За кожну понаднормову годину працівник має отримати звичайну оплату, а додатково — відповідну надбавку або компенсацію вільним часом.

Зокрема, доплата може становити 100% за визначені законом понаднормові години вночі, у неробочі неділі та свята чи за перевищення середньої 40-годинної норми на тиждень. В інших випадках понаднормової роботи застосовується, зокрема, доплата 50%.

Тому ставка «35 злотих за кожну годину незалежно від того, коли ви працюєте» не завжди означає, що зарплату розраховують правильно.

Водночас правила залежать від типу договору, тому умови umowa o pracę не можна автоматично переносити на umowa zlecenia.

10. З першої зарплати несподівано утримують гроші

Остання схема часто стає помітною тільки після першої виплати. У вакансії вказано привабливу ставку, але фактично працівник отримує на кількасот або навіть більше злотих менше. З’ясовується, що з доходу відняли: житло, транспорт до роботи, спецодяг, адміністративні витрати чи інші платежі. Іноді з’являються й різноманітні «штрафи», про які під час рекрутації ніхто не згадував. Тому ще до виїзду на роботу варто попросити письмово пояснити: скільки коштує житло, скільки транспорт, чи є депозит, які ще можливі утримання і яку приблизну суму людина реально отримає після них. Фраза «житло надаємо» зовсім не обов’язково означає «житло безплатне».

Як перевірити агенцію до підписання договору

Один із найпростіших кроків — перевірити, чи взагалі має посередник право працювати як агенція зайнятості. У Польщі діяльність із працевлаштування та тимчасової роботи є регульованою і вимагає внесення компанії до офіційного Krajowy Rejestr Agencji Zatrudnienia — KRAZ. Це підтверджує і Державна інспекція праці. Офіційний реєстр дозволяє шукати агенцію за назвою, NIP або номером запису. Це не гарантує, що з роботодавцем ніколи не виникне спору, але якщо компанії, яка називає себе агенцією зайнятості, у реєстрі немає, це серйозний сигнал зупинитися й перевірити її детальніше.

Ринок великий, адже наприкінці 2024 року у польському реєстрі було 8550 агенцій зайнятості. Після змін у законодавстві кількість активних суб’єктів змінюється, тому перевіряти компанію краще безпосередньо в актуальному KRAZ, а не покладатися на старі списки з інтернету.

Що перевірити перед першим робочим днем

У Gremi Personal зазначають, що головна помилка кандидатів — порівнювати вакансії лише за великою цифрою погодинної ставки. Набагато важливіше ще до початку роботи отримати відповіді на кілька запитань:

  1. Який саме договір я підписую — umowa o pracę чи umowa zlecenia?

  2. Яка ставка гарантована договором?

  3. Яка частина зарплати залежить від премій?

  4. За яких умов премія зникає?

  5. Скільки коштують житло й транспорт?

  6. Які ще суми можуть утримувати із зарплати?

  7. Як ведеться облік робочого часу?

  8. Як оплачуються нічні та понаднормові години?

  9. Чи зареєстрований я в ZUS, якщо за моїм договором це обов’язково?

  10. Чи є агенція в реєстрі KRAZ?

Після початку роботи реєстрацію в системі соціального страхування можна перевірити самостійно через eZUS.

А копію підписаного договору потрібно залишити собі: польська Інспекція праці завжди нагадує, що іноземець має отримати свій примірник, а зміст договору повинен бути зрозумілим працівникові ще до його підписання.

«Ризикована вакансія не обов’язково виглядає як обман»

Саме це, за словами представників Gremi Personal, сьогодні найбільше ускладнює пошук роботи.

«Сьогодні ризикована вакансія не обов’язково виглядає як обман. У ній може бути хороша ставка, нормальний опис роботи та стандартний договір. Проблема стає помітною пізніше, коли з’являються додаткові утримання, змінюється зарплата або виникають питання з документами. Тому ми радимо перевіряти не тільки вакансію, а й саму агенцію, її репутацію, досвід роботи та умови, які вона пропонує», — зазначають у Gremi Personal.

Для українців у Польщі це особливо важливо ще й тому, що легальність працевлаштування складається не з одного документа. Значення мають статус перебування, правильне оформлення роботи, письмовий договір, повідомлення відповідних органів там, де воно потрібне, та фактичні умови, на яких людина працює.

Тому головне правило під час пошуку роботи залишається доволі простим: чим привабливіша цифра у вакансії, тим важливіше до підписання договору з’ясувати, з чого саме вона складається і скільки грошей ви гарантовано отримаєте за свою роботу.

Раніше ми писали про те, що Польща посилює кордон з Україною: 112 км обладнають «електронною стіною».

Джерело матеріала
loader
loader