Латвія не погодилася зняти санкції з Усманова і Фрідмана — під загрозою весь список ЄС

Санкції ЄС проти майже трьох тисяч пов’язаних із Росією фізичних і юридичних осіб можуть втратити чинність наприкінці вівторка, повідомляє Euractiv. Як повідомили джерела видання, Латвія заблокувала запропонований компроміс щодо двох російських олігархів.

Посли відновлять переговори у вівторок о 8 ранку в останній спробі вийти з глухого кута до того, як заходи втратять чинність опівночі. Нездатність досягти одностайності серйозно підірве санкційний режим ЄС проти Росії.

Суперечку спричинила вимога Франції, щоб ЄС скасував заборону на в’їзд і заморожування активів, запроваджені проти російського магната Алішера Усманова, — Париж пояснював це міркуваннями «національної безпеки». Дипломати заявили, що цей запит пов’язаний із можливим обміном ув’язненими за участю двох громадян Франції, серед яких чоловік, якого в Азербайджані звинувачують у шпигунстві.

Дипломатичні джерела повідомили, що запит Франції спонукав Словаччину домагатися скасування санкцій проти російсько-ізраїльського мільярдера Михайла Фрідмана. Обидва перебувають під санкціями ЄС із 2022 року.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розкритикував будь-яку угоду, яка передбачала б зняття санкцій із двох олігархів, яких він назвав «частиною агресивного російського режиму, що веде загарбницьку війну проти України».

«Що змінилося? Нічого. Виключення зі списку неприйнятне і надішле Москві неправильний сигнал у той момент, коли тиск необхідно посилювати», — написав Сибіга в X.

В обмін на виключення Усманова і Фрідмана зі списку Париж і Братислава погодилися збільшити термін продовження санкційного режиму з шести місяців до трьох років. Ця поступка мала заспокоїти країни ЄС на східному фланзі. Однак Рига все одно відхилила запропонований компроміс.

Для продовження санкційних списків необхідна одностайна підтримка всіх 27 держав ЄС. Минулого тижня термін їхньої дії продовжили на один тиждень, щоб дати послам ЄС більше часу для переговорів.

Кілька дипломатів звинуватили Париж у створенні цієї кризи через використання санкційного режиму ЄС для досягнення власної зовнішньополітичної мети.

«Це створює враження, що шляхом шантажу можна домогтися виключення із санкційного списку», — заявив один із дипломатів ЄС.

Другий дипломат додав: «Це створює небезпечний прецедент, який дозволяє вузьким національним інтересам переважати над спільними санкціями проти Росії в момент, коли війна вступає в критичну фазу».