Нові правила щодо булінгу у школах: які права отримали діти і батьки

В Україні змінили порядок реагування на випадки булінгу та інших проявів насильства в закладах освіти. Наказ Міністерства освіти і науки №961 набув чинності 11 серпня 2026 року.

Нові правила визначають, як школа має реагувати на повідомлення про можливе насильство, у які строки це потрібно зробити та які права мають діти під час розгляду таких випадків.

Що вважається булінгом

У Мін’юсті нагадують, що булінг — це психологічне, фізичне, економічне або сексуальне насильство, яке систематично вчиняється щодо дитини або дитиною щодо іншого учасника освітнього процесу. Цькування може відбуватися і з використанням електронних комунікацій.

Від звичайного конфлікту булінг відрізняється систематичністю та повторюваністю дій, дисбалансом сил і навмисним приниженням.

Які ознаки мають насторожити батьків

Про можливе насильство можуть свідчити:

• різка зміна поведінки дитини;
• замкнутість, тривожність або агресивність;
• ізоляція від однокласників;
• депресивний стан чи аутоагресивна поведінка;
• фізичні ушкодження;
• вимагання грошей або речей;
• поширення образливих матеріалів;
• матеріали інтимного характеру;
• небажання або відмова ходити до школи.

Цей перелік не є вичерпним. Водночас одна окрема ознака ще не означає, що дитина стала жертвою булінгу. Проте вона може бути сигналом, що ситуацію потрібно перевірити та надати дитині необхідну допомогу.

Повідомити про булінг можна навіть анонімно

Про можливе насильство може повідомити будь-який учасник освітнього процесу.

Звернутися можна:

• усно;
• письмово;
• телефоном;
• електронною поштою;
• через спеціальну скриньку;
• анонімно.

Якщо працівник школи або інший учасник освітнього процесу сам помітив ознаки насильства, він має повідомити про це керівника закладу.

Які строки встановили для школи

Оновлений порядок передбачає конкретні строки реагування. Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом однієї доби.

Якщо виявлено ознаки насильства, керівник має невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох годин, повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.

Якщо ж у можливому насильстві підозрюють самого керівника школи, повідомлення подають засновнику закладу або відповідному органу управління освітою.

Що тепер має зробити школа

Кожен заклад освіти повинен мати власне положення про запобігання та протидію насильству.

Також школа має визначити відповідальну особу, яка прийматиме та реєструватиме повідомлення, забезпечити різні способи звернення та вести облік таких випадків.

Під час розгляду ситуації мають враховуватися найкращі інтереси дитини.

Хто встановлює факт булінгу

Важливо розрізняти повноваження школи та суду.

Факт булінгу встановлює виключно суд. Комісія, створена у закладі освіти, розглядає обставини ситуації, визначає потреби дитини, організовує необхідну підтримку та ухвалює рішення в межах своїх повноважень.

Окрім цього, тепер передбачено обов’язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо вжиті заходи не дають результату, їх мають переглянути.

Дитина має право бути вислуханою

Під час розгляду випадку дитині мають надати можливість висловити свою позицію. Її думку повинні зафіксувати у матеріалах розгляду.

Діти, які постраждали від булінгу, а також ті, хто його вчинив, мають право на соціально-психологічну реабілітацію.

Куди звертатися батькам

Якщо дитина зіткнулася з булінгом або є підозра на насильство, батьки можуть звернутися:

• до керівника закладу освіти;
• до засновника або органу управління, якщо йдеться про дії керівника;
• до служби у справах дітей;
• до Національної поліції за номером 102;
• на Національну гарячу лінію для дітей та молоді: 116 111 або 0 800 500 225;
• до системи безоплатної правничої допомоги: 0 800 213 103.

Також, старша школа стане трирічною: з 2027 року після 9 класу обиратимуть профіль