Росія може випускати тисячі реактивних дронів: усе впирається в один компонент
Росія може випускати тисячі реактивних дронів: усе впирається в один компонент

Росія може випускати тисячі реактивних дронів: усе впирається в один компонент

Ракетна атака РФ / © ТСН

Росія може вийти на виробництво до 14 тис. реактивних безпілотників «Дань-Т» на рік лише за умови використання не власних, а імпортних двигунів. Зокрема, йдеться про можливе застосування китайських або іранських силових установок.

Про це розповів військовий експерт, керівник навчального департаменту Академії «Дронаріум» Дмитро Следюк в ефірі «Київ 24».

Коментуючи перспективи виробництва Росією реактивних безпілотників та можливості України протидіяти таким цілям, він зазначив, що заявлені темпи виробництва є нереалістичними, якщо Росія розраховуватиме виключно на власні двигуни. Водночас використання іноземних компонентів може змінити ситуацію.

Україні потрібні перехоплювачі для реактивних цілей

Окремим викликом експерт назвав протидію реактивним безпілотникам. Звичайні дрони-перехоплювачі не завжди можуть ефективно працювати проти швидкісних цілей.

За його словами, вже існує кілька поколінь українських перехоплювачів. Зокрема, він згадав гвинтові дрони-перехоплювачі, максимальна швидкість яких становить близько 450 км/год.

Через це такі апарати мають обмежені можливості для боротьби саме з реактивними цілями.

Водночас, за словами експерта, Україна вже має успішні випадки застосування нових перехоплювачів проти швидкісних реактивних цілей.

Українські розробники також модернізують радянські зенітні ракети, адаптуючи їх до сучасних умов. Експерт зазначив, що такі ракети можуть застосовуватися для боротьби з реактивними безпілотниками.

Запуск із повітря збільшує дальність

Ще одна особливість таких цілей полягає у способі їхнього запуску. Реактивні безпілотники можуть запускатися з повітряних носіїв, зокрема літаків або вертольотів.

Повітряний старт дає змогу збільшити дальність польоту, оскільки апарату не потрібно самостійно набирати висоту після запуску.

Водночас така схема має і певну перевагу для української протиповітряної оборони: після повітряного запуску ціль спочатку може перебувати на значній висоті, тому її потенційно можна виявити з більшої відстані та мати більше часу для реагування.

Наземний запуск, навпаки, може забезпечувати політ на меншій дальності, але на дуже низькій висоті. Саме політ поблизу рельєфу ускладнює своєчасне виявлення та перехоплення цілі.

Джерело матеріала
loader
loader