Робота під час обідньої перерви: що каже закон і які штрафи загрожують роботодавцю

Працівника не можуть змушувати працювати під час офіційної обідньої перерви, якщо вона передбачена графіком. Закон гарантує право на відпочинок і харчування, а час перерви людина може використовувати на власний розсуд.

Про це пише «Судово-юридична газета».

Відповідні правила визначає стаття 66 Кодексу законів про працю України. Працівникам мають надавати перерву для відпочинку і харчування тривалістю до двох годин. Вона не входить до робочого часу і, як правило, надається приблизно через чотири години після початку роботи.

Час початку та закінчення перерви визначають правила внутрішнього трудового розпорядку. При цьому працівник має право розпоряджатися цим часом на власний розсуд і навіть залишати робоче місце.

Чи може роботодавець змусити працювати під час обіду

Якщо в працівника офіційно встановлена, наприклад, перерва з 13:00 до 14:00, але в цей час він має відповідати на робочі дзвінки, обслуговувати клієнтів, виконувати завдання керівника чи працювати з документами, фактично це вже не є повноцінною перервою.

Водночас робота під час обіду не в кожному випадку автоматично вважається надурочною. Це залежить від того, чи призводить така робота до перевищення встановленої для працівника норми робочого часу.

Якщо через роботу під час перерви людина фактично працює понад установлену норму, можуть виникати питання щодо надурочних годин та їхньої оплати.

Коли обідньої перерви може не бути

Закон передбачає виняток для роботи, де через виробничі умови встановити окрему перерву неможливо.

У такому випадку роботодавець повинен забезпечити працівникові можливість приймати їжу протягом робочого часу. Тобто навіть без окремої обідньої перерви людина не може бути позбавлена можливості поїсти.

Який штраф загрожує роботодавцю

Окремого штрафу саме за ненадання обідньої перерви закон не встановлює. Водночас таке порушення може кваліфікуватися як недотримання інших вимог законодавства про працю.

За статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачений штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожне порушення. Повторне порушення протягом року може призвести до штрафу у розмірі двох мінімальних зарплат.

У 2026 році мінімальна зарплата становить 8647 грн. Таким чином, йдеться про 8647 грн за первинне порушення та 17 294 грн — за повторне.

Водночас під час воєнного стану діє спеціальне правило: якщо роботодавець повністю і вчасно виконає припис про усунення порушень, виявлених під час позапланової перевірки, штрафи за статтею 265 КЗпП не застосовуються.

Окрім того, посадовці та ФОП можуть нести адміністративну відповідальність за порушення законодавства про працю. Розмір штрафу залежить від обставин і того, чи було порушення повторним.

Чи можна відмовитися від обідньої перерви та піти додому раніше

Самостійно скасувати обідню перерву, щоб завершити роботу раніше, працівник не може. Навіть якщо він цього хоче, режим роботи має відповідати вимогам трудового законодавства.

Якщо людина хоче регулярно працювати менше і завершувати робочий день раніше, це можна оформити як неповний робочий час. У такому випадку змінюється тривалість робочого дня, а не просто скасовується передбачена законом перерва.

Отже, роботодавець не може одночасно встановити працівникові неоплачувану обідню перерву і вимагати, щоб він у цей час продовжував виконувати робочі обов’язки. Якщо ж специфіка роботи не дозволяє встановити окрему перерву, працівнику все одно мають забезпечити можливість приймати їжу протягом робочого часу.

Як ми писали, працівників в Україні не можна просто штрафувати грошима за запізнення. За КЗпП основними дисциплінарними стягненнями є догана або звільнення. Водночас час запізнення роботодавець має право не оплачувати, адже зарплата нараховується за фактично відпрацьований час. Також працівника можуть позбавити премії, якщо така можливість передбачена правилами компанії. Якщо ж із зарплати незаконно утримали кошти, працівник може вимагати їх повернення та звернутися до контролюючих органів або суду.