Тегеран надіслав Вашингтону пропозицію із семи пунктів щодо припинення бойових дій і розблокування Ормузької протоки протягом тижня. Про це в Нью-Йорку, на полях Генасамблеї ООН, заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі. Ключова вимога: США мають повернутися до зобов'язань за червневим меморандумом, повідомляє El País.
Аракчі пояснив: «Якщо певні умови будуть виконані, наприкінці семи днів протока буде відкрита, а переговори відновляться». За його словами, «умови, які ми попросили виконати США, не нові». Міністр кілька разів повторив головне: «Умова Ірану для відкриття Ормузької протоки полягає в тому, щоб Сполучені Штати повернулися до своїх зобов'язань за меморандумом».
Пропозиція спирається на червневий меморандум США та Ірану з 14 пунктів. Серед іншого він передбачав повне зняття американської блокади з іранських портів, завершення війни на всіх фронтах, зокрема в Лівані, новий режим судноплавства протокою у співпраці з Оманом і скасування економічних санкцій проти Тегерана.
План передали через посередників, Пакистан і Катар. Як пише іранська преса, головна перешкода для домовленості полягає в черговості кроків. Жодна зі сторін не хоче рухатися першою, бо боїться втратити важелі тиску на супротивника. У МЗС Ірану наполягають, що для відкриття протоки американцям замало розблокувати іранські порти: вони мають виконати й інші пункти червневої угоди.
Щодо термінів Аракчі висловився так: «Думаю, було б набагато краще, якби це сталося до проміжних виборів, але вирішувати американській адміністрації». Тегеран чекає відповіді й оптимістично оцінює перспективу порозуміння. Іранська сторона також повідомила, що показала пропозицію Китаю, і Пекін її нібито підтримав.
Жорсткіше висловився секретар Вищої ради національної безпеки Ірану генерал Мохсен Резаї. В ефірі державного телебачення він заявив, що США мають «чотири-п'ять днів» на виконання умов. На відміну від поступового механізму, про який говорив Аракчі, Резаї вимагає, щоб Вашингтон виконав «усі сім умов повністю й одночасно», і лише тоді Іран відкриє протоку та повернеться до переговорів. Якщо цього не станеться, Ісламська Республіка вирішить, яким буде її «наступний крок».
Генерал також відреагував на нові санкції США проти аеропортів і компаній, що обслуговують іранські авіалінії. Вони набули чинності в середу. Рейси іранських перевізників уже скасували Грузія, Оман, Азербайджан і ОАЕ, а також аеропорт Багдада. Резаї заявив: «Закликаю всі сусідні країни не втягуватися в авантюру США. Ця авантюра скоро закінчиться провалом». Він попередив, що Іран не може гарантувати, що аеропорти країн, які призупиняють іранські рейси, «зможуть працювати».
Війна почалася 28 лютого зі спільного удару США та Ізраїлю, під час якого загинув Алі Хаменеї. Відтоді Ормузька протока, якою до війни проходило близько 20% світової нафти й газу, фактично закрита, а ціни на енергоносії у світі стрімко зростають. У середині вересня трафік через протоку впав до чотирьох суден на добу.
У червні США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння. Проте до виконання документа жодна зі сторін так і не взялася. Окремо Тегеран вів переговори з Оманом і згодом домовився про поділ вод протоки та доходів від неї, але відкриття Ормузу й тоді пов'язав зі згодою США на свої умови.
Про те, чому червневий меморандум так і не зупинив війну і хто виграє від кризи в Перській затоці, у статті ZN.UA «Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир'я США та Ірану не пережило навіть місяця» написав член Експертної ради Центру громадянських свобод Вʼячеслав Ліхачов.
