Зима перетвориться на пекло: як міста готуються до морозів

Україна входить у новий опалювальний сезон на тлі погроз Москви посилити удари по енергетичній інфраструктурі. З весни місцева влада реалізовує затверджений Радою національної безпеки і оборони «план стійкості», який передбачає захист критичних об'єктів та резервне живлення в містах. Як пише Deutsche Welle, за даними уряду на ці плани вже спрямовано майже 70 мільярдів гривень, із яких близько 44 мільярди призначили на інженерний захист критичної інфраструктури.

Проте готовність міст різна — від спокійного тилового Львова до прифронтового Краматорська, який живе за вісім кілометрів від лінії бойового зіткнення.

Київ: ремонт ТЕЦ і нові станції замість ТЕЦ-4

Минулої зими російські удари суттєво пошкодили столичні ТЕЦ, які дають значну частину централізованого опалення. Електрогенерувальне обладнання ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 виявилося пошкодженим настільки, що його відновлення визнали економічно недоцільним. Натомість у місті будують п'ять нових теплових станцій середньої потужності замість ТЕЦ-4 — за словами в.о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, готовність цих проєктів становить 50–60 відсотків, а частину можуть завершити до кінця року.

Крім великих ТЕЦ, у столиці працюють близько 150 середніх теплових станцій і котелень, які опалюють майже половину Києва. Загалом міська влада звітує про виконання 80 відсотків заходів із підготовки до сезону. Водночас готуються і до гірших сценаріїв — формують списки маломобільних мешканців на випадок тривалої відсутності тепла, щоб оперативно надати їм допомогу чи альтернативне житло.

Львів, Житомир і Миколаїв: енергоострови та резерв котлів

Тилові міста готуються у плановому режимі. Комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», єдиний постачальник тепла і гарячої води у Львові, замінило тепломережі, відремонтувало котельні та встановлює блочно-модульні котельні в різних частинах міста. Акцент роблять на «закільцюванні» мереж, щоб у разі пошкодження одного вузла теплопостачання можна було перемкнути на інший.

У Житомирі зробили ставку на «енергетичні острови» — локальні системи енергопостачання навколо котелень, які працюють майже автономно. Якщо торік таких островів було два, тепер їх змонтували шість на базі районних котелень. «Тому навіть якщо зупиниться велика котельня, маленька периферійна дасть можливість не замерзнути», — пояснив директор «Житомиртеплокомуненерго» Дмитро Рогожин.

На півдні «Миколаївоблтеплоенерго», яка обігріває 60 відсотків міста через понад сотню котелень, обладнала всі котельні генераторами, а основні вузли захистила піском і металевими габіонами. Додатково в місті будують резерв із 18 блочно-модульних котелень. Найгірший сценарій, за словами директора підприємства Миколи Логвінова, — одночасна відсутність електроенергії та газу.

Харків і Краматорськ: зима буде важчою

Харків уже кілька років розбудовує децентралізоване теплопостачання — блочно-модульні котельні та енергоострови. Але мер Ігор Терехов попереджає: ця зима буде ще важчою, незалежно від обсягу підготовки, бо неможливо за один-два роки перебудувати всю систему, залежну від великих ТЕЦ. Він гарантує лише одне — комунальники працюватимуть цілодобово, щоб відновлювати пошкодження.

У Краматорську, що за вісім кілометрів від фронту, основне джерело тепла — міська ТЕЦ — майже готове до сезону, ключове обладнання захищене габіонами та сітками. Однак компанія «Краматорськтеплоенерго» нарікає на брак фінансування: уряд спершу виділив 50 мільйонів гривень на ремонт і захисні споруди, але згодом змінив цільове призначення коштів, тож із держбюджету на підготовку до зими місто не отримало нічого. Підготуватися вдалося лише завдяки гуманітарній допомозі ЮНІСЕФ — труби, хімреагенти й обладнання.

Херсон: 11 квартальних котелень замість ТЕЦ

Чи не найскладніша ситуація в Херсоні, який перебуває під постійними російськими ударами. Наприкінці літа РФ знову атакувала авіабомбами Херсонську ТЕЦ, завдавши, за даними місцевої влади, «дуже серйозних руйнувань». Через це, за словами глави Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, місто може залишатися без світла й тепла не на години, а тривалий час.

Місто переходить від централізованої моделі до мережі квартальних блочно-модульних котелень на кілька будинків — уже запущено 11 таких, чотири з них минулого сезону. Але повноцінній реалізації заважають нестача фінансування та безпека: багато підрядників не наважуються працювати в зоні активних бойових дій, а комплектація підприємств становить лише 40–60 відсотків.

Що робити домогосподарствам

Енергетичний експерт Микола Коломийченко радить не покладатися лише на централізовані рішення і передусім готуватися власними силами: мати запас палива, аварійні джерела живлення та альтернативні варіанти обігріву. Натомість директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко оцінює підготовку цього року суттєво кращою за торішню: у Києві в підготовку до сезону інвестували 12 мільярдів гривень проти 2 мільярдів торік, а резервні потужності на понад 80 мегават уже підключено.