"Польща не буде тилом для проблем України": у ПіС критикують відкриття у Варшаві осередку "Ветеранського корпусу" через страх перед ПТСР, "Азовом" та УПА

Українська громадська організація "Ветеранський корпус", створена для підтримки військових, ветеранів ЗСУ та їхніх родин, розпочала роботу у Польщі, відкривши пункт підтримки у Варшаві. Та поляки, схоже, незадоволені цим, особливо депутати опозиційної партії "Право і справедливість", лідером якої є Ярослав Качинський, який останнім часом "запамʼятався" низкою неоднозначних заяв щодо України, наприклад, про бажання обʼєднатися з Польщею.

Так, депутат від ПіС Анджей Слівка поцікавився, чи польський уряд та особисто премʼєр Дональд Туск знали про цю ініціативу й чи її перевіряли безпекові служби, натякаючи, що вона може бути небезпечною, адже у ветеранів є ризик виникнення ПТСР, тоді як сам корпус пов'язаний із Третім армійським корпусом та його командиром Андрієм Білецьким, а відтак — з бійцями бригади "Азов", які, на думку Слівки, мають "задокументовані екстремістські корені та зв’язки з прославлянням ОУН-УПА". 

"Після завершення війни Україна змушена буде зіткнутися з величезним викликом реінтеграції сотень тисяч людей. Частина з них боротиметься з наслідками травми, включно з ПТСР... Польща не може пасивно спостерігати за процесом створення на своїй території інфраструктури, яка в майбутньому може полегшити постійне поселення в нашій країні значної кількості колишніх солдатів іноземної держави з бойовим досвідом", — наполягає Слівка та цікавиться у Варшави, скільки людей може приїхати в країну для роботи "Ветеранського корпусу" та як це позначиться на державній безпеці й громадському порядку. 

Його позицію підтримав однопартієць Пшемислав Чарнек, який зазначив, що відкриття таких структур потрібно контролювати: "Польща не може стати тилом для проблем, з якими Україні доведеться зіткнутися після війни. Безпека поляків має бути на першому місці. Уряд зобов’язаний негайно прояснити цю справу". 

На початку повномасштабного вторгнення і Качинський, і ПіС підтримували Україну. Ситуація змінилася, коли вони перейшли в опозицію до нової влади у Варшаві, програвши вибори у 2023-му. Після цього політик усе частіше став вдаватися до гострої скептичної риторики щодо нашої держави та розганяти суперечливі тези без наведення жодної джерельної бази чи доказів. Для прикладу, Качинський активно виступає проти вступу України до Євросоюзу, про що не втомлюється нагадувати. Також нещодавно він "відзначився" звинуваченням у бік Києва, який нібито дозволяє "чорним копачам" проводити незаконні розкопки колишніх польських поселень. 

Детальніше про конфлікт Варшави та Києва читайте у статтях посла Костянтина Єлісєєва "Україна і Польща: коли важливе починає затьмарювати головне" та виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження" Олександра Сушка "Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини" на ZN.UA.