ЗМІ розкрили ймовірного організатора диверсії в Лейпцигу

Спробу диверсії в аеропорту Лейпциг/Галле, під час якої дрон із вибухівкою врізався у крило українського транспортного літака Ан-124, міг організувати росіянин Олег Льовушкін, пов’язаний із російською військовою розвідкою.

Про це йдеться у спільному розслідуванні The Telegraph і Welt am Sonntag, яке базується на секретних документах спецслужб Німеччини, Литви та Польщі, а також на розмовах із високопоставленими представниками західних розвідок.

За даними журналістів, Льовушкін вважається одним із головних організаторів операції. Він має російський паспорт, захоплюється мотоциклами й зовні веде непримітне сімейне життя. Водночас слідство вважає, що він роками підтримував контакт із Денисом Смоляніновим — людиною, яку західні спецслужби пов’язують із організацією російських диверсій у Європі.

У грудневому звіті литовської розвідки за 2025 рік Смолянінова називали керівником українського напряму ГРУ. За даними документа, він спеціалізувався на психологічних операціях і був пов’язаний із прихованими диверсійними кампаніями в Європі, які координували через Telegram. 

Журналісти встановили, що Льовушкін і Смолянінов могли бути знайомі ще з 2007 року. За інформацією Dossier Center, тоді Смолянінов виступав посередником у фінансовій суперечці, пов’язаній із бізнесом Льовушкіна. 

Слід диверсії в Лейпцигу, за даними розслідування, веде до підрозділу ГРУ 29155 — структури, яку західні спецслужби пов’язують із диверсіями, вибухами, замахами та іншими операціями за межами Росії. Німецькі розвідники вважають цей підрозділ одним із головних виконавців російської диверсійної кампанії в Європі. 

Розвідка перед атакою

За даними німецьких розвідслужб, влітку Льовушкін прибув до Німеччини через Туреччину саме для підготовки атаки на аеропорт Лейпциг/Галле — один із важливих логістичних центрів, через який здійснюється підтримка України. 

Приблизно за тиждень до атаки він орендував автомобіль у Берліні. Протягом наступних днів машина пересувалася поблизу кількох місць, які слідчі вважають можливими схованками зброї або вибухівки.

31 липня дані геолокації орендованого автомобіля зафіксували Льовушкіна біля терміналів аеропорту Лейпциг/Галле. Німецькі слідчі вважають, що він проводив там попередню розвідку. 

Через п’ять днів дрон із вибухівкою вдарив у крило припаркованого українського транспортного літака Ан-124. Після зіткнення безпілотник упав на перон, але вибухівка не здетонувала. 

За даними розслідування, дрон нісблизько 1,8 кг вибухівки Semtex.Український Ан-124 у цей момент мав приблизно 25 тисяч літрів авіаційного пального. Слідчі вважають, що у разі детонації наслідки могли бути масштабними — аж до серйозного пошкодження інфраструктури аеропорту. 

Поліція також знайшла уламки ще двох дронів і саморобну антенну систему, прикріплену до дерева неподалік. На думку слідства, вона могла використовуватися як ретранслятор для керування безпілотниками.

«Одноразовий агент» із Білорусі

Сам Льовушкін, за версією слідства, не керував дроном під час атаки. Виконання операції він нібито доручив громадянину Білорусі Андрєю Каршакову, якого в матеріалах спецслужб називають «одноразовим агентом» — тобто завербованим посередником, якого використовують для виконання конкретного завдання.

Німецька розвідка вважає, що Льовушкін відповідав за підготовку засобів для атаки та організацію вибухівки, а Каршаков мав безпосередньо провести операцію.

Ключовим доказом стало ДНК. Його профіль виявили на фрагменті рукавички, прикріпленому до антенного обладнання біля аеропорту. Дані Каршакова вже були у базах Фінляндії та Литви. 

Зокрема, у 2010 році його затримували у Фінляндії після спроби викрасти одяг із магазину. Після встановлення ДНК польські правоохоронці також пов’язали Каршакова з підпалом магазину товарів для ремонту у Лодзі у 2024 році. Польська прокуратура кваліфікувала той інцидент як диверсію, здійснену в інтересах іноземної держави. 

Така сама вибухівка і інших країнах Європи

Розслідувачі наголошують на схожості вибухового пристрою з Лейпцига з іншими бомбами, знайденими під час розслідувань російських диверсій у Польщі та Литві.

У Лейпцигу Semtex була захована у металевій банці зі специфічною кришкою. Майже ідентичні контейнери раніше знаходили в межах іншої мережі, яка готувала атаки за допомогою дронів і вибухівки в Польщі, Литві та Німеччині. 

За даними польської розвідки, один із завербованих агентів діставав такі банки з вибухівкою зі схованки на кладовищі в Литві, після чого залишав їх біля автомагістралі в Польщі. Пізніше литовські силовики виявили ще кілька ідентичних контейнерів у різних місцях країни.

Експертиза показала, що металеві елементи саморобних бомб були виготовлені на одному й тому самому обладнанні. 

Журналісти також пов’язують цю мережу з серією диверсій із посилками у 2024 році. Тоді в пакунках із масажними подушками та косметикою приховували детонатори й займисті речовини. Після відправлення таких посилок сталися пожежі на складі DHL у Бірмінгемі, в районі аеропорту Лейпцига та на транспортному вузлі біля Варшави. 

Литовська розвідка приписує ці операції структурам ГРУ, зокрема спецслужбі військової частини 52659 та центру спеціального призначення — військовій частині 29155. За оцінкою литовських спецслужб, ці підрозділи займаються вбивствами, руйнуванням інфраструктури, зривом роботи установ і терористичними операціями в західних країнах. 

За версією слідства, 1,8 кг Semtex для операції могли переправити до Німеччини через Болгарію та Сербію, сховавши у порожнинах вантажівок. Вибухівку могли тимчасово зберігати у схованках уздовж маршруту. 

Німецькі спецслужби вжезнали про ймовірні зв’язки Льовушкіна з ГРУ на момент його в’їзду до країни. Попри це, після прибуття за ним не встановили стеження. 

Німецькі силовики дедалі частіше називають країну «операційним театром» російських спецслужб. Один із високопоставлених представників німецької розвідки заявив журналістам, що те, що раніше виглядало як поодинокі випадки, тепер відбувається у значно ширшому масштабі. 

За оцінкою німецьких спецслужб, мета таких операцій — не лише завдати матеріальної шкоди. У Берліні вважають, що Москва прагне створити серед європейців відчуття, що підтримка України несе прямі ризики для їхніх країн, і таким чином вплинути на суспільні настрої та послабити допомогу Києву. 

Посольство Росії в Берліні відкинуло звинувачення, назвавши їх «новою хвилею антиросійської істерії» та безпідставними твердженнями.