У російському Іркутську лаборантка померла від чуми, розбивши пробірку: на карантині перебувають 200 осіб

Російське ЗМІ "Люди Байкалу" повідомляє, що Шипілову госпіталізували до лікарні міста Шелехов, де вона померла через три дні в ніч на 2 жовтня.

Два роки тому Дар’я Шипілова з відзнакою закінчила ординатуру Іркутського державного медичного університету за спеціальністю "Клінічна лабораторна діагностика".

"Існує ймовірність, що кількість контактів дівчини сягала аж тризначних чисел", — вважає іркутський журналіст Павло Степанов. Мешканці Шелехова вже помітили на вулицях людей у захисних костюмах, масках і рукавичках. Також мешканці міста розповідали, що маски роздавали в дитячих садках.

Увечері 1 жовтня в Іркутську відбулася нарада за участю керівників силових та адміністративних відомств. З 1 жовтня патрулі ФСБ почали супроводжувати машини швидкої допомоги, якими людей, що контактували з Шипіловою, доставляють на обстеження.

Загалом, за їхніми оцінками, того дня близько 90 осіб, які мали контакт із хворими, було поміщено на карантин у центр для хворих на COVID-19. Станом на 2 жовтня ця цифра змінилася — близько 200 осіб.

При цьому місцеві ЗМІ не пишуть про чуму, згадуючи лише про "особливо небезпечну інфекцію".

Журналісти поспілкувалися з лікарем, який має досвід лікування важких інфекцій. На його думку, за умов такого карантину влада намагатиметься приховати масштаби інциденту, але може закрити в’їзд і виїзд із міста, а також ввести війська.

"Чому лікарня мовчить? У медичного закладу завжди є прес-секретар, і лише він може надавати коментарі. Дзвонити до приймального відділення чи реєстратури немає сенсу. У приймальні головного лікаря коментар також не отримати, якщо немає спеціального PR-фахівця. Лікарям заборонено спілкуватися з журналістами: лікарська таємниця та заборона на неузгоджені заяви", — зазначає фахівець.

Лікар пояснив, що карантин такого рівня вводять лише у випадку деяких інфекцій — серед них чорна віспа та чума, тобто особливо небезпечні. Діагностикою займаються великі інститути з потужною науковою базою, зокрема в Новосибірську, до справи залучають Москву та Санкт-Петербург. Спочатку лікарі повідомляють відповідні інстанції, відділення закривають, проводиться розслідування, приїжджають фахівці, беруть аналізи. Після посівів і виявлення збудника інформацію можуть надати приблизно через 6 днів.

Існує дві форми чуми, повідомляє Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) — бубонна та легенева. Бубонною можна заразитися через укус гризуна, від людини до людини вона не передається. А легенева форма передається від людини до людини і є надзвичайно заразною.

Нагадаємо, що випадки захворювання на чуму трапляються досить часто. Так, у США чоловік заразився через укус блохи.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров’я. Якщо у вас виникли проблеми, зверніться до фахівця.