Через мовне питання — до переговорів з ЄС: що хочуть змінити у школах

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16119, який послаблює мовні вимоги в закладах освіти й запроваджує для шкіл статус «закладу національної меншини». Документ готували, щоб розблокувати переговори з Євросоюзом: ініціатива має зняти вето Угорщини на відкриття двох переговорних кластерів. Про це повідомляє Укрінформ.

Головне, на чому наголошують автори: українська залишається державною мовою освітнього процесу, а законопроєкт не повертає російську мову в освіту. Зміни стосуються виключно мов корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами країн ЄС.

Що саме зміниться у школах

Законопроєкт чіткіше визначає, як поряд із державною можна використовувати мови нацменшин ЄС. Наприклад, якщо в школі є клас, де діти навчаються угорською, вони зможуть послуговуватися нею не лише на уроках, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу. Українська при цьому лишається мовою навчання.

Водночас з'являється нове поняття — заклад загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти). Щоб отримати такий статус, у закладі має навчатися 50%+1 учнів мовою нацменшини, і це стосується лише мов Євросоюзу.

Скільки шкіл це зачепить

За розрахунками Міністерства освіти і науки, під нові правила потенційно підпадають 149 освітніх закладів — це близько 1,2% усіх шкіл України. Тобто йдеться про доволі вузьке коло закладів, а не про зміну мовної моделі освіти загалом, пояснив голова комітету ВР з питань освіти Сергій Бабак.

Батькам окремо пропонують дати право ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуть українською. Для цього знадобиться письмова заява батьків не менше двох третин учнів відповідного класу чи групи, після чого рішення ухвалює сам заклад освіти.

Ще одна норма стосується керівників приватних шкіл: якщо в закладі є класи, де навчання ведеться мовою корінного народу або нацменшини ЄС, директорам більше не потрібно буде підтверджувати володіння українською державним сертифікатом. За даними МОН, це стосується керівників лише 29 закладів по всій країні.

Чому це важливо для вступу в ЄС

Захист прав нацменшин є частиною зобов'язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС». Саме мовне питання довго блокувало просування в переговорах: Угорщина накладала вето, вимагаючи більших прав для угорськомовної громади Закарпаття. Ухвалення документа, як очікують автори, допоможе відкрити два переговорні кластери.

«Українська залишається мовою освітнього процесу. Законопроєкт не звужує її статусу і не повертає російську мову в освіту», — заявив Бабак. За його словами, текст доопрацьовували останні два тижні разом із керівництвом ВР, урядом та європейськими партнерами й Угорщиною.