Проблема Великого Лугу та його смішних адептів

Мене втомили прихильники Великого Лугу, які хочуть повернути пращурні ліси та пращурні степи, де чиста екологія і всі прекрасно та щасливо живуть. Питання про те, чи потрібне Каховське водосховище, вони називають глибоким.

Це не глибоке питання, це реальність. Тобто є мільйони людей, прив'язаних до цього водосховища, інфраструктура, економіка. А ви такі виходите й кажете: «Це глибоке питання». Це не питання, а проблема. Відчуваєте різницю?

Чому степи були порожніми? Тому що там неможливо було жити такій кількості людей. Вони не могли їх прогодувати. Вони могли годувати лише кочовиків, які жили з випасу худоби та набігів на сусідні землеробські народи. Тому ця земля називалася Диким полем. Воно буквально було диким.

Ситуація змінилася лише тоді, коли цю територію колонізувала Російська імперія. Вона винесла периметр безпеки на південь, ліквідувавши Запорозьку Січ, а потім Кримське ханство, яке, як і Січ, жило з грабунку лімесу на стику імперій і держав. Цим стиком і було Дике поле. Коли стик зник, з'явилася можливість освоєння цих земель. Це відкрило дорогу землеробству на півдні України. Потім почалася індустріалізація, в ядрі якої були придніпровське залізо та донбаське вугілля. Вони відкрили шлях до зрошення земель, що різко підвищило їхню врожайність. Це дало змогу годувати мільйони людей, що без води, промисловості та технологій було б неможливо.

Такі, як ви, не розуміють, що виступають за повернення до суспільства мисливців і збирачів, бо не знають азів. Немає водосховищ = немає промисловості = немає сільського господарства = немає людей. Сам лише Великий Луг і Дике поле.

Ви — жива ілюстрація ідіотократії. Ідіоти вбивають собі в голову якусь ідею про золоту добу, коли в пониззі Дніпра плескалися триметрові соми, на луках паслися жирні олені, а в степу ходили жирні дрохви. А між ними кочували вродливі козаки, які, ляскаючи жирних комарів, пили чисту медовуху з екологічно чистого меду, зібраного з екологічно чистих степових квітів розумними й дуже вродливими волелюбними бджолами.

За дужками залишається те, що тут лютували холера, дизентерія та інші принади життя в природному стані. А здохнути чи потрапити в рабство до кочовиків було такою ж буденною опцією, як для фанатів Великого Лугу — вечірній перегляд пригодницького серіалу на Netflix.

Нічого цього вони просто не розуміють. Але ходять мережею з виглядом блаженних дурників і кінчають від роликів, де черговий еколог спустився на дно колишнього Каховського водосховища й заміряв висоту лози, що піднялася. З цього робиться висновок: «Природа повертається!»

Знаєте, країна поринула в стан білої гарячки, де кожна соціальна група знаходить якусь свою форму ідіотизму, яка надає життю сакрального сенсу, ігноруючи реальність. У цьому сенсі між умовним В'ятровичем, совкодрочером і адептами Великого Лугу немає жодної межі. У кожної групи своя сакральна скрепа, яка веде до реальної катастрофи. Бо ігнорування об'єктивних законів природи та суті людини неминуче — я наголошую, неминуче — закінчується катастрофою.