Реєстр збитків відкрив усі категорії: хто може вимагати компенсацію без зруйнованого житла
Реєстр збитків відкрив усі категорії: хто може вимагати компенсацію без зруйнованого житла

Реєстр збитків відкрив усі категорії: хто може вимагати компенсацію без зруйнованого житла

Подати заяву до Міжнародного реєстру збитків RD4U можна не лише через зруйнований будинок. Після 30 вересня, коли Реєстр відкрив усі 43 категорії, свої вимоги до Росії можуть зафіксувати переселенці, біженці, люди, які втратили роботу чи бізнес, і власники знищених авто.

Як передає "Хвиля", про це розповіла журналістка видання "На пенсії" Ірина Полякова.

Поетапний запуск Реєстру тривав 2,5 року. Із 43 категорій 21 призначена для звичайних людей, 11 - для підприємств і організацій, ще 11 - для держави. Станом на кінець вересня до Реєстру надійшло близько 195 тисяч заяв, понад 65 тисяч із них уже внесли.

"Реєстр збитків грошей не виплачує. Це не суд, не трибунал і не компенсаційний фонд. Його робота - прийняти заяву, перевірити, чи вона відповідає критеріям, зберегти докази та внести вимогу до Реєстру", - пояснила Полякова.

Суму компенсації визначатиме інша інстанція - Міжнародна компенсаційна комісія для України. Через це багато хто махає на заяву рукою, мовляв, грошей однаково не видно. Журналістка називає це помилкою, яку потім буде важко або навіть неможливо виправити.

"Сьогодні у вас є документи, фото і, головне, свідки. А коли справа дійде до розгляду, можливо, нічого з цього вже і не збереш", - наголосила вона.

Найменш очевидна підстава - категорія A1.1, вимушене внутрішнє переміщення. Вона взагалі не стосується майна і фіксує сам факт, що війна зірвала людину з рідного місця. Доводити моральну шкоду чи збирати медичні довідки про стрес не потрібно - Реєстру достатньо підтвердження евакуації.

Для тих, хто виїхав за кордон, є категорія A1.2. Перебувати в Україні під час подання заяви не обов'язково.

Категорія A3.4 стосується втрати оплачуваної роботи: зарплати, виплат і допомог, яких людина недоотримала через бойові дії. Вона охоплює і самозайнятих, які не мали ФОП, але легально заробляли та платили податки. Ставати на облік у центрі зайнятості для цього не обов'язково. Підприємці, які через агресію втратили доходи від своєї справи, подають заяву за категорією A3.5.

Категорію A3.7 - інші економічні втрати - відкрили 8 вересня. Сюди належить цінне рухоме майно, зокрема згорілі чи знищені автомобілі. Ще дві категорії стосуються тривалої втрати доступу до медичної допомоги (A4.1), включно з витратами, щоб якось цьому зарадити, та до освіти будь-якого рівня (A4.2).

Окремо з'явилася категорія A2.10 - душевний біль і страждання через порушення міжнародного права, які не підпадають під жодну іншу категорію.

Базові умови для всіх заяв від людей однакові. Шкода має статися після 24 лютого 2022 року на території України в міжнародно визнаних кордонах, включно з територіальними водами, і бути спричинена саме міжнародно-протиправними діями Росії.

У правилах окремих категорій, зокрема про біженців і втрату житла чи роботи, прямо записано: допомога від держави, донорів чи громадських організацій сама по собі не позбавляє права на заяву. Як майбутня Комісія враховуватиме вже отримані гроші, поки не знає ніхто.

Одна людина може подати кілька заяв, якщо вони стосуються різних категорій. Наприклад, за вимушене переміщення, пошкоджене житло, втрату місця проживання та інші економічні втрати. Кожну заяву подають окремо.

Якщо сім'я жила разом і будинок зруйнували, заяву за пошкоджену нерухомість (A3.1) подає лише її законний власник. Інші члени родини, які там мешкали, подають власні заяви за втрату місця проживання та своїх речей - це категорія A3.3.

Заяви подають українською через портал "Дія". Це безкоштовно, дедлайну наразі немає - Реєстр пояснює це тим, що агресія триває. Єдиного списку документів немає, бо кожна категорія має свої правила й форму. Принцип простий: подавати стільки доказів, скільки є. Неповний комплект не заважає подати заяву. Втрату житла, наприклад, можуть підтвердити договори оренди, комунальні рахунки, податкові документи і навіть письмові свідчення сусідів.

Заяву перевіряє Секретаріат, а Рада Реєстру ухвалює одне з чотирьох рішень: внести її до Реєстру, повернути на доопрацювання, відхилити без заборони подати знову або відхилити із забороною повторно подавати саме цю заяву. Рішення остаточне, оскаржити його не вийде.

"Тому паперами краще зайнятися уважно, без поспіху, ніж потім кусати лікті", - радить журналістка.

Реєстр часто плутають з державною програмою єВідновлення. Вона дає гроші на ремонт і житлові сертифікати тут і зараз, тоді як RD4U фіксує вимогу до Росії на майбутнє. За роз'ясненням Мін'юсту, отримана державна виплата не заважає подати заяву до Реєстру. Але в заяві треба вказати і суму компенсації, яку визначила Україна, і те, що людина фактично отримала на руки.

У Верховній Раді зараз лежать два законопроєкти на цю тему. Документ №11444 пропонує скасувати 1% пенсійного збору при купівлі житла за сертифікат і дозволити гасити компенсацією житлові кредити. Законопроєкт №15421 має дати право на виплати тим, чиє житло постраждало від надзвичайних цивільних ситуацій через війну, наприклад від детонації боєприпасів.

Джерело матеріала
loader
loader