Імітація знань чи знущання: вчителька обурилася перевантаженням шкільної програми 9 класу

Українська вчителька хімії та біології Оксана Непота звернулася з відкритим листом до авторів шкільних програм, заявивши про критичне перевантаження школярів.

Про це педагогиня написала у соцмережах.

Вчителька переконана — надмірна кількість складних термінів може призводити до механічного запам’ятовування («зубріння») замість розуміння предмета.

Як приклад Непота навела звичайний урок хімії у 9 класі за темою «Органічні речовини: вуглеводи та ліпіди». Вона стверджує, що протягом 45 хвилин уроку 14-річні учні мають засвоїти понад 30 складних наукових термінів та концепцій.

Педагогиня зазначає, що в реальних умовах 45-хвилинного уроку на пояснення нового матеріалу залишається близько 30 хвилин. Це означає, що на кожне складне поняття припадає менше однієї хвилини.

«Подивіться на 14-річного Назара на третій парті. Він прийшов після фізкультури, попереду ще фізика й англійська. Він щиро намагається бути слухняним. Відкриває підручник, бачить слово "амфіфільність" — і в його очах гасне вогник. Він не дурний. Просто його мозок вмикає природний захист від перевантаження. Хлопець розуміє: простіше це бездумно зазубрити на 10 хвилин, випалити на оцінку й забути як страшний сон, ніж спробувати зрозуміти», — зазначає вчителька.

Педагогиня зізнається: найстрашніше в цьому — відчуття власного безсилля як вчителя.

«Я стою біля дошки, дивлюся в ці дитячі очі і розумію: замість того, щоб закохати їх у дивовижний світ живого, я перетворююся на ретранслятор телефонного довідника. Я змушена "гнати програму", бо попереду контрольна, замість того, щоб просто поговорити з ними про їхнє власне тіло», — ділиться Оксана Непота.

Що пропонує вчителька

Оксана Непота зауважує, що раніше частину відповідного матеріалу школярі вивчали пізніше, вже маючи базові знання з органічної хімії.

Щоб зробити навчання доступнішим, педагогиня запропонувала п’ять змін:

• розділити тему на два-три уроки, щоб учні мали більше часу на опрацювання матеріалу;

• перенести поглиблену номенклатуру до старшої профільної школи, а в 9 класі залишити базові поняття;

• змістити акцент із хімічних формул на функції речовин. Замість зазубрювання дати наочні аналогії;

• узгодити викладання тем на уроках хімії та біології, щоб учні не вивчали однакові поняття ізольовано;

• впровадити контекстне навчання замість академізму. Тобто пояснювати предмет через життєві запитання.

«Знаєте, звідки беруться дорослі люди, які вірять у "чудодійні пігулки для схуднення", бояться ГМО, купують "детокс-соки для виведення шлаків" і бігають до псевдонауковців? Вони беруться з цих самих уроків біології в 9 класі», — наголошує вчителька.

За її словами, якщо школа замість розуміння суті дає дитині лише набір зазубрених слів, у дорослому віці на місці цих забутих термінів залишається порожнеча.

«Дитяча голова — не флешка на 128 гігабайтів, куди можна нескінченно скидати файли. Програми час переглядати і писати їх не з позиції академіка, а з чесного запитання: чи здатна дитина цього віку за цей час це зрозуміти?» — підсумувала педагогиня.

Раніше ми писали, що у Києві лише 2 студенти навчатимуться на вчителя фізики.