Як афонська печера пов'язана з Чернігівщиною: український історик розповів про давню таємницю

Печера розташована неподалік Великої Лаври та румунського скиту Продром. За афонськими переказами, саме тут під час Великого посту усамітнювався Афанасій Афонський, засновник Великої Лаври. Печера слугувала ісихастерієм — місцем для усамітненої молитви та суворого аскетичного життя, пише Челайн.

Про цю святиню та її зв'язки з Чернігівщиною розповів історик, дослідник православ'я та української спадщини на Афоні Сергій Шумило, який відвідав печеру.

Історія про зв'язок печери з Антонієм Печерським, пов'язана з іншим уродженцем Чернігівщини — Іполитом Вишенським. Він походив із Ніжина, був ієромонахом Чернігівського Борисоглібського монастиря та протосингелом, тобто головним помічником чернігівського архієпископа.

У 1707–1709 роках Вишенський здійснив паломництво на Афон, до Святої Землі та Синаю. На цю мандрівку його благословив архієпископ Чернігівський Іоан Максимович.

Після подорожі Іполит Вишенський залишив докладні записи, відомі як "Пелгринація албо Путешественик чесного ієромонаха Іполита Вишенського". У них він описав, зокрема, відвідини печери Афанасія Афонського. За словами Сергія Шумила, паломник висловив припущення, що саме тут певний час міг жити в усамітненні Антоній Печерський.

Печерний комплекс зберігся й донині. У ньому облаштовані невеликі каплиці на честь Акафіста Богоматері та святого Миколая Чудотворця. З цим місцем пов'язана також пам'ять про землетрус 1905 року. За розповіддю, яку наводить Сергій Шумило, тоді обвал знищив келії, але ченці врятувалися, оскільки саме в цей час перебували на нічному богослужінні в храмі.

Печера над морем поєднала в одній історії кілька століть української та афонської традиції. Тут збереглася пам'ять про Афанасія Афонського та подорож Іполита Вишенського. Саме такі записи дають змогу простежити зв'язки Чернігівщини з Афоном через конкретних людей і їхні подорожі.

Інші новини науки

• Раніше Сергій Шумило виявив близько 200 українських стародруків козацького скиту Чорний вир. Серед знахідок були одразу три примірники Острозької Біблії.
• На Полтавщині археологи виявили рідкісну срібну монету віком 600 років. Дослідники встановили, що це денар великого князя литовського Вітовта.