"Паща пекла" загрожує мільйонам людей: учені попередили про пробудження небезпечного вулкана

Науковці виявили тривожні ознаки активності одного з найнебезпечніших вулканів планети — Масая в Нікарагуа, який через свій зловісний вигляд отримав назву «Паща пекла» (Mouth of Hell). Дослідники встановили, що під вулканом можуть одночасно діяти дві магматичні камери, одна з яких, імовірно, знову почала заповнюватися магмою.

Про це пише Daily Mail.

Вулкан Масая розташований приблизно за 20 км від столиці Нікарагуа Манагуа, де проживає близько двох мільйонів людей. Водночас він залишається популярною туристичною пам’яткою: тисячі відвідувачів щороку приїжджають подивитися на знаменитий кратер Сантьяго з лавовим озером.

Нове дослідження не свідчить про неминуче виверження, однак показує, що підземна магматична система вулкана значно складніша, ніж вважалося раніше.

Поверхня біля вулкана почала підійматися

Дослідники проаналізували супутникові дані Sentinel-1, який кожні 12 днів пролітає над районом Масая та дозволяє відстежувати найменші зміни поверхні землі.

У період від 2018 року до середини 2022-го територія поблизу центрального магматичного резервуара, розташованого на північ від кратера Сантьяго, опустилася приблизно на три сантиметри. Науковці припускають, що це було пов’язано з відтоком частини магми з підземного резервуара.

Однак у 2022–2024 роках ситуація змінилася — поверхня знову почала підніматися. За словами дослідників, це може свідчити про новий приплив магми та поступове заповнення резервуара.

«Коли поверхня опускається, це означає, що магма, ймовірно, відтікає від вулкана, але як тільки земля знову починає підніматися, це може свідчити про потенційний приплив нової магми», — пояснила провідна авторка дослідження Ліззі Джонсон із Пенсильванського університету.

Прихована магматична камера

Ще більш складною виявилася ситуація безпосередньо під кратером Сантьяго. Ця територія протягом усього шестирічного періоду продовжувала просідати, навіть тоді, коли поверхня над центральним резервуаром почала підійматися.

Науковці припускають, що приблизно за 200 метрів під поверхнею може розташовуватися друга, значно мілкіша магматична камера. Її поведінка відрізняється від глибшого резервуара.

«Це вказує на те, що підземна система складніша, і це може бути обумовлено зменшенням кількості магми у другому, більш мілкому резервуарі», — зазначила Джонсон.

Дослідники наголошують, що саме розуміння взаємодії між цими підземними резервуарами може мати вирішальне значення для прогнозування майбутньої активності вулкана.

Чому «Паща пекла» небезпечна для людей

Масая залишається активним вулканом, який постійно виділяє вулканічні гази. Зокрема, його дегазація може призводити до небезпечно високої концентрації діоксиду сірки.

Потужний лавовий потік востаннє утворювався тут у 1772 році, однак протягом останніх десятиліть на вулкані неодноразово відбувалися вибухові епізоди. Поки вони не призводили до травмування людей, проте близькість вулкана до Манагуа робить навіть відносно невеликі зміни його активності предметом особливої уваги.

«Пекельна паща» також має надзвичайно складну будову — систему вкладених кратерів, провалів, тунелів і магматичних резервуарів. Через це дослідникам складно відрізнити звичайні коливання активності від сигналів, які можуть передувати серйознішому виверженню.

Автори дослідження, опублікованого в журналі Geophysical Research Letters, наголошують, що виявлені зміни самі по собі не означають, що виверження Масая неминуче. Водночас вони демонструють необхідність постійного спостереження за вулканом.

«Глибоке розуміння вулканічної активності Масая та пов’язаних із нею небезпек має критично важливе значення», — заявила Джонсон.

Науковці планують продовжувати супутникові спостереження, щоб краще зрозуміти поведінку двох магматичних резервуарів і визначити, які зміни можуть сигналізувати про майбутнє виверження.

«Постійний моніторинг дозволяє нам зрозуміти базовий рівень активності та вчасно виявити зміни. І якщо виникне потреба попередити людей, ми зможемо зробити це максимально оперативно», — зазначив співавтор дослідження Юн Чол Кім із Пенсильванського університету.