Залежність у підлітків: на Львівщині запрацював єдиний маршрут допомоги

На Львівщині затвердили і почали впроваджувати єдиний маршрут допомоги дітям та підліткам, у яких діагностують розлади через вживання психоактивних речовин. Це не разова акція, а система, яку громади області мають перетворити на робочий інструмент, повідомляє HSC.Lviv.

Протягом червня–вересня в області пройшов цикл виїзних інформаційно-роз'яснювальних зустрічей, які охопили всі сім районів: Львівський, Стрийський, Яворівський, Самбірський, Дрогобицький, Шептицький і Золочівський. Загалом у них узяли участь 649 фахівців — освітяни, медики, соціальні працівники, служби у справах дітей, ювенальна превенція, представники органів місцевого самоврядування, психологічної служби та батьківських спільнот.

Хто ініціював маршрут допомоги

Кампанію запустив Координаційний центр підтримки цивільного населення при Львівській ОВА разом із ГО "Птаха України", БО "Українська Освітня Платформа", профільними департаментами ОВА, Службою у справах дітей та партнерським експертним середовищем. Ще в грудні 2025 року боротьбу із залежністю визнали пріоритетом на 2026-й, навесні розробили логіку маршруту, а в червні розпочали практичне впровадження на рівні районів.

Ключовий принцип — дитина і родина можуть потрапити в систему допомоги через різні "двері": школу, практичного психолога, сімейного лікаря, соціального працівника, службу у справах дітей, ювенальну превенцію, громадські організації чи навіть через самого підлітка. Головне, щоб будь-яка з цих точок запускала узгоджену систему реагування, а не відфутболювала сім'ю далі.

Що має зробити кожна громада

Після районних зустрічей фахівці дійшли висновку: обласний маршрут лише задає рамки, а дієвим його робить громада. Кожна локальна дорожня карта має відповідати на прості питання — хто, куди, коли і як скеровує родину. Для цього треба визначити точки входу, відповідальних осіб, алгоритми планового і кризового скерування, актуальну карту послуг та механізм зворотного зв'язку.

Окремий наголос зробили на ранньому виявленні. Педагогам не потрібно ставити діагноз, але вони мають розпізнавати поведінкові, емоційні, соціальні та навчальні сигнали неблагополуччя. Психологічна служба працює за принципом "попередити — виявити — підтримати і супроводити". Важливо й те, щоб звернення по допомогу не означало стигматизацію дитини чи родини.

Як батькам розпізнати тривожні сигнали

Батькам радять звертати увагу на різкі зміни в поведінці дитини: замкненість або, навпаки, агресію, різке падіння успішності, зміну кола спілкування, втрату інтересу до звичних занять, порушення сну чи апетиту. Найкраще — говорити з підлітком мовою, яка не звинувачує, і не боятися звертатися по фахову підтримку до шкільного психолога, сімейного лікаря чи служби у справах дітей.

Особливу роль у системі відводять одноліткам: підлітки частіше говорять про проблеми з ровесниками, аніж із дорослими. Вони не мають виконувати роль психологів, але здатні стати "містком" до допомоги — формувати норму звернення по підтримку і протидіяти груповому тиску.

Кульмінацією кількамісячної роботи стала конференція "Психосоціально-освітня підтримка дітей і молоді: сучасні рішення, партнерство та розвиток", що відбулася у Львові 10 вересня. Головна формула, яку заклали в систему: виявити раніше, скерувати безпечно, послідовно супроводжувати і не залишати дитину та сім'ю сам на сам із ризиком.