Десять точок, одна компанія й нуль збудованих енергетичних установок. Dark Lord підкорює Київ

На порозі чи не найважчої зими останніх років столиця залишилася без 1500 МВт додаткової генерації. Це багато — 70–80% пікового зимового споживання. До того ж це була б децентралізована генерація, розосереджена на десяти плюс локаціях, якої одним масованим обстрілом не вибити. Але не склалося.

Це кричуще нехтування інтересами киян, і, попри всі грифи секретності, накладені на питання енергетики у воєнний час, мовчати про нього не можна.

Що? Де? Коли?

Когенераційні установки — відносно невеликі енергетичні комплекси, які одночасно виробляють електричну і теплову енергію з одного джерела палива, у нашому випадку використовуючи газ. Власне, встановлення таких установок уже кілька років — пріоритет для нашої енергетики, яка одночасно бореться як за генерацію як таку, так і за її розосередженість.

Утім, будь-де встановити газові когенераційні установки не вийде — потрібен доступ до мережі середнього тиску. Такі точки входу у столиці є, але їхня кількість обмежена, як і більш-менш придатні для розміщення ділянки. Все ж це не піч-буржуйка, а доволі об'ємний комплекс обладнання. Київ, не переглядаючи чинних регламентів, міг собі дозволити встановлення десятка, не більше, таких КГУ. Але це був би дуже хороший результат з огляду на нинішні обставини.

Часу умовно вистачало. Увесь процес займає в середньому 8–10 місяців: 1,5–2 місяці на замовлення обладнання, ще десь пів року на його доставку й паралельну підготовку майданчика, далі — місяць із хвостиком на складання і пуск. Відомі випадки, коли енергетикам вдавалося впоратися і за шість місяців, але це радше виняток, ніж правило. Утім, навіть за нашого нинішнього вкрай вузького вікна можливостей часу могло б вистачити: якби замовляти обладнання почали ще у квітні, до листопада встигли б змонтувати.

Тож як так вийшло, що, маючи відповіді на запитання «що?», «де?» і «коли?», столиця не має що сказати своїм мешканцям?

За інформацією наших джерел, начебто наразі всі найкращі точки середнього тиску «зафрахтовані» однією компанією, але оформлення жодного із майданчиків не завершене, і навіть підготовчі роботи не йдуть. До цього опалювального сезону компанія точно не встигає.

Коли ми дізналися, що ж це за компанія, стало зрозуміло — до наступного теж навряд чи.

Таким собі мінімонополістом когенерації в Києві, схоже, є фірма «ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ», очолювана Віктором Куртєвим. Скажемо делікатно, доволі неоднозначною постаттю.

Dark Lord

Показові факти про пана Куртєва:

• 2015-го, будучи колишнім заступником директора «Укренерго», підробив довідку про відсутність податкової заборгованості, щоб виграти тендер в «Укренерго», і отримав вирок за підробку документів (КП №12014100010010611);
• має 56 компаній, за якими довжелезний шлейф відкритих кримінальних проваджень і позовів від контрагентів. Ми налічили щонайменше 150 судових справ, зокрема за можливу несплату податків;
• 2019-го пожертвував «Слузі народу» 1,5 млн грн і балотувався в народні депутати по 143-му округу від цієї ж партії, але програв;
• у лютому 2025 року постив фото в кепці MAGA на тлі постера з Д. Трампом і Меланією;
• називає себе енергетичним експертом;
• за свідченнями очевидців, їздить на авто з номерним знаком «Dark Lord».

Наші джерела в Міністерстві енергетики кажуть, що начебто пан Куртєв спочатку почав оббивати їхні пороги, пропонуючи реалізувати такий проєкт добудови двох реакторів Хмельницької АЕС. Комунікацію вибудовував зухвало, на кожному кроці підкреслюючи, що має мандат «особисто від президента».

Джерела в міністерстві запевнили нас, що Куртєва знають не перший день, тому доклали максимум зусиль, аби позбутися нав’язливого прохача. Утім, виглядає так, що дорогою ціною, запропонувавши йому замість добудови непотрібної атомної генерації зайнятися будівництвом важливої саме зараз маневрової розподіленої генерації в Києві.

У теорії дорікнути пану Шмигалю нічим — когенераційні установки в Києві, які можна встановити відносно швидко, справді потрібні вже зараз, на відміну від атомних реакторів, які будуватимуть роками, і не факт, що зрештою збудують. Але ні наші конфіденти, ні ми самі не віримо, що Денис Анатолійович не розумів, що, оскільки виконавець — пан Куртєв, криза виконання неминуча.

Спихнувши головний біль «від президента» на «Київтеплоенерго», центральна влада підклала столичним енергетикам величезну свиню. На відміну від Шмигаля, їхні можливості винести Куртєву гарбуза значно менші: політичне протистояння між Банковою і Хрещатиком у загостренні, органи контролю всякого штибу тільки й чекають можливості вислужитися перед центральним апаратом, публічна комунікація енергетиків обмежена крайньою секретністю. Тому ми з розумінням ставимося до того, що всі наші офіційні спроби прояснити ситуацію були марними.

Це Куртєв міг 2023-го оприлюднити дані про захист українських енергооб’єктів, включно з кресленнями, потім усе видалити й спокійно продовжити свою «експертну» діяльність. Справжнім же енергетикам за будь-який непевний крок світить підозра в держзраді. Пройдисвіти це розуміють і користуються — «Київтеплоенерго» навесні цього року буквально змусили до того, щоб воно надало свою інфраструктуру та сприяло реалізації без жодних заперечень.

Якби не цей «примус до співпраці», столиця могла б залучити не одного-єдиного Куртєва, а дві, три, може, й чотири інші компанії. На щастя, умілі й досвідчені на ринку є. Вони не роззявляли б пащі одразу на весь пиріг «точок доступу», а взялися б за встановлення посильних двох-трьох установок на кожну компанію. Так, імовірно, не все заплановане встигли б до початку цієї зими, але щось точно встигли б. Будь-який результат кращий за нинішній нульовий.

Однак усі компанії, які намагалися зайти в столицю з аналогічними когенераційними пропозиціями, відповідали нам, що стіна з відмов була нездоланною. Ключова причина, ну, звісно ж, — режим надзвичайної секретності. Як зручно.

Незручно тільки, якщо потім до цього режиму секретності отримує доступ найбільший «пустодзвін від енергетики».

Тож комусь дуже треба було вичавити зі столичного ринку всіх конкурентів, позначити територію і застовпити за собою всі наявні точки середнього тиску якщо не на зараз, то під майбутні заробітки.

Досвід нам підказує, що Куртєв тут не кінцевий вигодонабувач.

ФАЙЄРЕ, підсвіти!

ТОВ «ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ» зареєстровано 8 квітня 2026-го під новий проєкт. Основний КВЕД 35.11 — «Виробництво електроенергії». На той момент у Куртєва в колоді були вже два десятки компаній із цим КВЕДом як основним, але чомусь знадобилася нова. І, здається, ми розуміємо, чому, — в масиві з п'яти десятків «куртєвських» фірм найперше впадає в око те, що майже скрізь Куртєв не лише керівник, підписант чи головний бухгалтер, а також обов'язково якщо не кінцевий бенефіціар, то принаймні власник частки. Крім двох — молодіжної ГОшки «Енергія руху» і «ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ».

Тобто потрібна була компанія, якою керує Куртєв, але яка йому не належить.

Кому ж належить? Такій собі пані Віті Струковій, юристці з чинним адвокатським свідоцтвом, про яку загалом відомо небагато. 2015 року пані Струкова балотувалася до Київської міськради від партії «Єдність» і на той момент працювала в «Київводоканалі» заступницею генерального директора з регуляторної політики й інвестицій. До 2022-го вона періодично публікувала колонки в медіа, підписуючись членкинею правління ГО «Нова комунальна Україна», але зараз, вочевидь, громадська активність її не дуже цікавить. Окрім «ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ», Струкова також є 100-відсотковою власницею ТОВ «АБЗ ІНТЕРРА», що спеціалізується на виробництві асфальтобетонних сумішей, має асфальтобетонний завод у м. Українка і загалом нічим не прославилася, окрім згадки в кримінальному провадженні про зловживання на держзакупівлях.

Теоретично Віта Струкова може бути єдиним вигодонабувачем описаної історії: створила фірму, найняла Куртєва — і вперед! Практично за таких розкладів новостворена «ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ» далі прохідної Міненерго не зайшла б. Якби мандат «від президента» підкріплювався виключно байками Куртєва, навряд чи цього було б досить, щоб довірити йому настільки важливий проєкт, примусити до співпраці з ним «Київтеплоенерго» і не пустити в Київ жодного конкурента.

Нащо це президентові? Версія зі спробою вкотре підкласти свиню Кличкові хороша, робоча, але заскладна для нашого гаранта. Вона ймовірна лише за умови, що президент від початку розумів, хто такий Куртєв і на що приречені всі його проєкти.

Це не так: попри те, що Dark Lord так і не став «слугою народу», він багато років перебуває в орбіті ОП.

По-перше, Куртєв через групу «Метрополія» тривалий час займався проєктуванням і супроводом сонячних і вітрових станцій на Одещині, розвитку яких наполегливо сприяв голова Одеської ОВА Олег Кіпер, не без «особистого інтересу». Багаторічна прихильність останнього — чи не найкоротший шлях до Єрмака й Зеленського.

По-друге, Куртєв — відданий фанат гаранта. Ось він 2023-го співчуває президентові, якому підступне оточення продає «брєдові корупційні проєкти», зокрема й добудову реакторів ХАЕС (ага-ага). Ось уже 2025-го він критикує НАБУ за удар по Зеленському плівками Міндіча. А в травні цього року він уже розвінчує міфи про Fire Point. Експерт широкого пропрезидентського профілю. В офісі президента тільки таких і люблять. Доведено всією недолугою кадровою політикою Зеленського.

Співзвучність назв «ФАЙЄР ПОІНТ» і «ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ» — цікава зачіпка, але прямих доказів їхньої пов’язаності немає.

Утім, є бренди, з якими не граються і тим паче не використовують їх як таран, бо за це може прилетіти і не від росіян. До того ж спрацював цей таран вражаюче: хоч би як ми тут топили за вільну конкуренцію, але свідомі того, що в панів В. Кличка й А. Палатного є список «улюблених» компаній, які мали б працювати на столичному ринку. «ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ» точно не в цьому списку.

Отже, Куртєв — не найнятий факапер, а радше довірений виконавець при фунтесі Струковій, а ініціативи з когенераторами Банкова не задумувала як підставу для Кличка. Хоча та стала саме цим.

Наразі росіяни планомірно нищать великі магістральні підстанції «Укренерго», які з'єднані з великими електростанціями в Київській області, по суті, блокуючи транспортування електроенергії до столиці. Мала розподілена генерація, особливо когенерація, що здатна виробляти й електрику, і тепло, дуже потрібна чотирьом мільйонам киян уже зараз. Але її не буде ані цьогоріч, ані наступного року, найімовірніше. Парламентарії тим часом викликають на килим Віталія Кличка як головного винуватця провальної підготовки до зими.