Київ готовий до зими лише на 28%: головні проблеми столиці

Підготовка Києва до опалювального сезону викликає серйозні питання вже на старті. Попри те, що тепло в столиці почали вмикати з 16 жовтня, реальний стан теплогенерації виявився гіршим, ніж звітують на папері. Андрій Вітренко прямо назвав ситуацію «незадовільною» і навів цифри, які пояснюють, чому ця зима для Києва ризикує стати однією з найскладніших.

Головна проблема — місто забезпечене теплом лише на 28% від потреби. Це означає, що майже три чверті необхідних потужностей або пошкоджені, або ще не запущені. На додачу, за словами Вітренка, на відбудову енергооб'єктів столиці бракує 1,3 млрд грн — грошей, які безпосередньо впливають на те, скільки будинків вдасться підключити до тепла до настання морозів.

Ситуацію ускладнили повторні удари по трьох основних київських ТЕЦ — ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницькій станції (ТЕЦ-4) у ніч на 14 жовтня. Після цих атак станції фактично перестали виробляти електроенергію, залишившись лише джерелом тепла. Як зазначають фахівці, частина Дніпровського та Дарницького районів досі без опалення саме через серйозні пошкодження енергооб'єктів, відновлення яких триває.

Окремо Вітренко звернув увагу на повільний розвиток когенерації — технології, яка дозволяє одночасно отримувати струм і тепло. На його думку, саме дефіцит таких установок робить столицю вразливою: у разі повторних атак чи аварій резервувати централізовану систему теплопостачання буде нічим. Щоб замістити потужності ТЕЦ, Києву потрібно близько 2,1 ГВт теплової генерації.

Місто тим часом намагається надолужити розрив власними силами. До кінця року Київ планує довести потужність когенераційних установок до 200 МВт — частину обладнання вже завозять і монтують, а 57,6 МВт електропотужності вже підключені до загальної енергосистеми. Додатково будують резервну дизельну генерацію на 40 МВт (три станції на 16,7 МВт уже працюють) та розгортають парк мобільних котелень, які можна оперативно доправити до будинків, що лишилися без тепла через локальні аварії.

Чому 28% — це критично мало

Показник у 28% означає, що навіть за відносно теплої осені значна частина мереж працює на межі можливостей. Київ залишається найбільшим споживачем електроенергії в країні: за оцінками фахівців, місто споживає 1–1,2 ГВт, тобто 12–15% загальнодержавного обсягу, а взимку навантаження може зростати до 1,8–2 ГВт. Тож будь-який додатковий удар по інфраструктурі восени загрожує вже не локальними, а системними відключеннями тепла в цілих районах.

Минулої зими окремі будинки столиці лишалися без опалення понад тиждень: сильні морози призводили до перемерзання теплоносія, а пошкоджені тепломережі ускладнювали відновлення. Цього сезону, за логікою тих самих фахівців, із меншим запасом потужностей і браком фінансування на ремонти повторення такого сценарію стає ще ймовірнішим.

Як повідомляє видання «Київщина 24/7» з посиланням на заяву Андрія Вітренка, брак 1,3 млрд грн стосується саме відбудови пошкоджених енергооб'єктів. Без цих коштів частина заявлених робіт може затягнутися до середини зими, коли пошкоджені ТЕЦ потрібні найбільше.