Росія накопичує танки біля кордонів НАТО: OSINT-аналітики виявили тривожні зміни

Росія знову накопичує танки, бойові машини піхоти (БМП), бронетранспортери та артилерійські системи на базах зберігання військової техніки, запаси якої суттєво скоротилися в перші роки повномасштабної війни проти України. Зокрема, на російських військових об’єктах з’являються нові та відновлені бронемашини, а одна з баз із новими танками розташована приблизно за 500 кілометрів від кордонів країн НАТО.

Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на аналіз супутникових знімків OSINT-аналітиків.

У перші роки повномасштабного вторгнення російська армія активно використовувала запаси радянської бронетехніки, накопичені ще за часів холодної війни. Як показували супутникові знімки, багато баз зберігання поступово спорожніли, а частину машин розбирали на запчастини для ремонту техніки, що брала участь у бойових діях.

Однак протягом останнього часу OSINT-аналітики зафіксували протилежну тенденцію: на цих об’єктах знову з’являються танки та інша військова техніка. Йдеться як про відновлені машини радянських моделей, так і про нову бронетехніку, яку російські підприємства продовжують випускати попри війну.

На зміни звернув увагу OSINT-аналітик Jonpy, який дослідив супутникові знімки кількох російських баз. Зокрема, ще влітку 2026 року він зафіксував збільшення кількості техніки на 349-й Центральній базі зберігання танків у Топчисі Алтайського краю.

За оцінкою аналітика, після попередніх постачань, які могли становити до 78 танків і понад 100 БМП, на об’єкті з’явилися додаткові машини. Через недостатню якість супутникових зображень точно ідентифікувати всю техніку складно, однак її кількість, імовірно, зросла ще на кілька сотень одиниць.

На цій базі можуть зберігатися відновлені танки Т-72Б3М та бойові машини піхоти БМП-2.

Нові танки за 500 кілометрів від кордонів НАТО

Особливу увагу дослідників привернула 22-га Центральна база резерву танків у місті Буй Костромської області. Після початку повномасштабної війни цей об’єкт, як і багато інших російських сховищ, значною мірою спорожнів.

Проте порівняння супутникових знімків від 18 жовтня 2025 року та 3 жовтня 2026 року свідчить про суттєве поповнення бази військовою технікою. За даними «Радіо Свобода», там з’явилися нові танки Т-90М «Прорив», а також бронетранспортери БТР-82А.

Важливо, що йдеться не лише про старі машини, повернуті до ладу після ремонту, а й про нову техніку, яка надходить із виробництва.

Відстань від цієї бази до кордонів балтійських держав, зокрема Латвії та Естонії, становить приблизно 500 кілометрів. Таким чином, відновлення запасів бронетехніки відбувається не тільки у віддалених східних регіонах Росії, а й на її заході, неподалік від країн Північноатлантичного альянсу.

РФ нарощує виробництво бронетехніки

Поповнення баз зберігання відбувається на тлі продовження виробництва та модернізації бронетехніки в Росії. Зокрема, «Уралвагонзавод» розширює виробничі можливості для випуску танків Т-90М.

За оцінкою аналітиків розслідувальної групи Conflict Intelligence Team, до початку повномасштабного вторгнення Росія вже налагодила серійне виробництво цієї модернізованої моделі. У дослідженні, опублікованому навесні 2025 року, також ішлося про заходи з розширення виробничих потужностей підприємства.

Водночас значні втрати бронетехніки у війні проти України змусили російську армію змінювати тактику. Через загрозу з боку безпілотників масоване використання танкових колон стало ризикованішим, тому російські війська дедалі частіше покладаються на піхотні штурми та невеликі мобільні групи.

Попри це, накопичення техніки на базах свідчить, що російська військова промисловість продовжує забезпечувати армію новими та відремонтованими машинами.

Загроза для Північної Європи

Поновлення запасів бронетехніки відбувається паралельно з розбудовою російської військової інфраструктури поблизу країн НАТО.

У червні 2026 року спільне розслідування скандинавських і балтійських суспільних мовників повідомляло про розширення російських військових баз у регіоні. За даними журналістів, Росія будує нові казарми й склади, оновлює інфраструктуру та переміщує військову техніку.

13 жовтня міністр оборони Естонії Мартін Херем заявив, що Росія рано чи пізно спробує «випробувати» одну з країн НАТО незалежно від того, як завершиться війна проти України.

Москва заперечує наміри атакувати держави НАТО. Однак відновлення запасів озброєння та розширення військової інфраструктури залишаються чинниками, які враховують під час оцінювання довгострокових ризиків для європейської безпеки.

Окрему проблему становлять темпи військового виробництва. За оцінками аналітиків, Росія може зберегти високий рівень завантаження оборонних підприємств навіть після завершення бойових дій в Україні. Це створює для західних держав додаткові виклики, адже нарощування власного виробництва озброєнь може потребувати значного часу.