«Принизити й стерти ідентичність»: римляни могли випалити ціле кельтське місто

Археологи виявили в Іспанії римськийвійськовий табір I століття до н. е. Повідомляється, що римляни могли умисно спалити кельтське поселення, щоб принизити ворога. До такої думки дійшли науковці після розкопок.

Про це розповідає Live Science.

Римляни могли спалити кельтське місто, аби принизити ворога

Під час нещодавніх археологічних розкопок на півночі Іспанії науковці натрапили на добре збережений римський військовий табір, зведений у I столітті до н. е. за часів Кантабрійських війн. Їх проводив імператор Октавіан Август заради розширення меж Римської імперії.

Знахідка дає змогу по-новому оцінити масштаб і жорстокість бойових дій за контроль над Піренейським півостровом.

За офіційною заявою дослідників, фортифікований табір складається з земляної платформи завширшки близько 12 метрів, оточеної кам’яним периметральним муром завтовшки приблизно 1,5 метра.

Об’єкт розташований лише за пів кілометра від поселення залізної доби, де колись мешкали кантабри — група кельтських племен, які заселяли Кантабрійські гори на території сучасної північної Іспанії.

Кантабри відчайдушно чинили опір римському пануванню впродовж цілого десятиліття, однак 19 року до н. е. їх остаточно підкорили війська під командуванням імператора Августа. Кантабрійські війни поставили крапку в місцевому самоврядуванні, остаточно закріпивши владу Римської імперії над усім Піренейським півостровом.

«Нелегко знайти табір, пов’язаний із городищем на пагорбі, у такому стані», — каже археолог із Леонського університету та співкерівник розкопок Едуардо Ґонсалес Ґомес де Аґуеро.

Серед артефактів науковці виявили уламки металевої зброї, а також маленькі залізні цвяхи, якими скріплювали підошви шкіряних сандалій римських легіонерів для кращого зчеплення з кам’янистим і мокрим ґрунтом. Ці деталі беззаперечно свідчать про ретельну підготовку римського війська до штурму та підкорення тубільної громади.

Окрім армійського спорядження, археологи знайшли сліди масштабної пожежі, яка знищила більшу частину доримського поселення, зокрема два язичницькі храми. На думку науковців, загарбники могли навмисно підпалити містечко в рамках своєї військової стратегії.

«Йдеться не просто про перемогу над ворогом, а про його приниження, стирання його ідентичності та розрив його зв’язку із землею», — підкреслив Ґонсалес Ґомес де Аґуеро.

Наразі дослідники прагнуть точніше встановити хронологію вирішального штурму й з’ясувати, чи було поселення знищене одномоментно, чи руйнування тривали певний час.

Раніше інша група вчених вже виявила 66 римських таборів на півночі Іспанії, що демонструє грандіозний масштаб військових кампаній проти кантабрів.

«Це важливий крок у розумінні того, як було здійснено завоювання кантабрійського схилу Леону, території, де необхідно було зв’язати римські табори з поселеннями залізного віку», — зазначив археолог Леонського університету Карлос Фернандес Родріґес.

Давні римляни: останні новини

Це перше фізичне підтвердження використання такої терапії в Римській імперії, про яку раніше було відомо лише з давніх текстів. Використання таких сумішей, розведених вином або оцтом, описували Пліній Старший, Діоскорид та Гален Пергамський.

Античні медики вірили, що ці препарати допомагають при інфекційних і запальних захворюваннях, а також проблемах із репродуктивним здоров’ям.