Понад 2 тисячі срібних монет пролежали в землі 900 років: чому їх могли закопати

Понад 2150 срібних монет знайшли на зораному полі поблизу міста Кутна-Гора в Чехії. Скарб пролежав у землі приблизно 900 років. Монети спочатку зберігалися в керамічній посудині, однак через оранку від неї залишилося лише дно, а срібло розсипалося по поверхні та потрапило глибше в ґрунт.

Про знахідку повідомляє Академія наук Чехії. Дослідники вважають скарб одним із найвизначніших монетних відкриттів останнього десятиліття.

Монети часів трьох правителів

Срібні денарії карбували за часів трьох представників династії Пршемисловичів: короля Вратислава II та князів Бржетислава II і Борживоя II. Їхнє правління припало приблизно на 1085–1107 роки.

За попередніми оцінками, скарб закопали в першій чверті XII століття. Монети, найімовірніше, карбували на празькому монетному дворі зі срібла, яке завозили до Богемії — історичної області, що нині є частиною Чехії.

У складі монет виявили не лише срібло, а й мідь, свинець та інші метали. Дослідження їхнього складу може допомогти встановити походження сировини, з якої виготовляли гроші.

Чому скарб опинився під землею

Археологи припускають, що монети заховали в період політичної нестабільності. На початку XII століття представники династії Пршемисловичів боролися за князівський престол у Празі. Через конфлікти територією поблизу Кутної Гори могли пересуватися ворогуючі війська.

Дослідники не виключають, що гроші призначалися для виплати військовим або були воєнною здобиччю. Водночас точно встановити, хто і за яких обставин закопав монети, наразі неможливо.

Скільки міг коштувати середньовічний скарб

Визначити точну купівельну спроможність цих грошей складно: даних про ціни та вартість товарів на межі XI–XII століть недостатньо. Однак археолог Філіп Велімський з Інституту археології Академії наук Чехії наголошував, що для звичайної людини така сума була б неймовірною.

За його словами, багатство можна порівняти з виграшем мільйона в лотерею. Це не означає, що скарб мав таку саму сучасну грошову вартість, а лише передає масштаб суми для людини того часу.

Зараз фахівці очищують монети, фотографують їх і готують до каталогізації. Також заплановані рентгенівські дослідження та спектральний аналіз, які допоможуть докладніше вивчити склад металу й можливе походження срібла.

Незвичайні археологічні знахідки — останні новини

На острові Ісла-де-лос-Естадос біля Патагонії археологи виявили уламки судна та сліди тимчасового табору. Вони можуть бути пов’язані з екіпажем шхуни-брига «Еспора», яка зазнала аварії 1873 року під час експедиції мисливців на пінгвінів. Серед знахідок — дерев’яні конструкції, намистини, ґудзики та морські деталі. Сліди кораблетрощі XIX століття можуть допомогти відновити історію моряків, які після аварії опинилися на віддаленому острові.

У Єгипті фермер під час роботи на своїй ділянці натрапив на кам’яні уламки, які привели археологів до фрагментів двох величезних царських статуй. Одна з них, імовірно, зображує Рамсеса II — одного з найвідоміших фараонів Стародавнього Єгипту. За оцінками фахівців, заввишки з постаментом скульптура могла сягати 8,5 метра. Статуї давньоєгипетського фараона поки досліджують, адже частина монументів не збереглася.

Ще один цінний скарб археологи виявили на затонулому кораблі біля хорватського острова Млет. Судно, яке датується кінцем VII або початком VIII століття, перевозило візантійські коштовності, зокрема золото, пояси з дорогоцінним камінням та імператорський перстень. Знахідка допомагає краще зрозуміти морську торгівлю та життя еліти того часу. Скарб Візантії на дні моря став одним із найпомітніших підводних археологічних відкриттів цього року.