«Це був останній шанс»: врятований дроном боєць Костянтин Власенко розповів, як відрізав собі ногу та пролетів 62 км над фронтом

49-річний військовослужбовець Костянтин Власенко, який днями вперше у світовій військовій історії був евакуйований з позиції за допомогою гексакоптеру, в інтерв’ю для ТСН.ua розповів про те, чим планує зайнятись у найближчому майбутньому, якими для нього були 10 місяців на бойовій позиції та як декілька років тому «клянчив повістку» у ТЦК, щоб піти захищати Україну.

Крім цього, як відомо, історія цього захисника вражає ще тим, що на бойовій позиції він був змушений ампутувати собі ножем власноруч частину ноги, інша нога, за його словами, сама відгнила. Не зважаючи на це, Костянтин цілком серйозно не виключає, що після реабілітації буде або волонтерити, або повернеться на службу до якоїсь тилової частини.

«По-перше, за два з половиною роки служби дуже хочу побачити свою родину. Крім того, я пропустив весілля своєї доньки через те, що перебував на позиції. Дуже хочу обійняти та поцілувати свою доньку. Дуже хочу познайомитись з її чоловіком», — відверто каже Костянтин.

«Всі зараз мені пропонують допомогу, запитують про це. Але я не така людина, що буду щось клянчити, прохати. Можливо, щось і є таке, що потрібне, але ця обставина мені не заважає», — додає він.

Евакуація дроном: що відчував Власенко

За словами героя, у той момент, коли він закріплювався на БПЛА, який прилетів його рятувати, було лише одне відчуття: «Це — останній шанс. Треба хапатись за цю ниточку, іншої не буде. Я відмовлявся від того, щоб хтось йшов мене забирати, щоб хлопці не загинули».

Про свою позицію, де він виконував бойові завдання, Костянтин розповідає наступним чином: «Бетонна дренажна труба, яка пролягала під дорогою. Коли її затопило, я зробив відкат. Потім перебував у розбитій будівлі, там згодом загинув мій побратим. Потім знайшов нове укриття. Ліва нога в той час у мене була вже поранена, а права — вивихнута. Я на неї наступав, але не відчував її. Нове укриття знайшов у котельні. Там мене і бомбили, там я відрізав собі ногу».

На питання про те, що саме його підтримувало, Костянтин відповів так: «Багато чого не зробив для доньки. Батько пропустив випускний, батько пропустив весілля. Через війну. Що ще підтримувало? Поклавши руку на серце, скажу так: я ж не вийду з позиції, сказавши, ну все, я пішов додому. Коли я йшов на війну, то я знав, куди йду. Я залишився сам — треба було сповіщати своїх хлопців, командування про те, коли чую техніку ворожу, щоб всі знали. Для підзарядки мені скидали павербанки, їжу, воду, речі. Потім наші FPV залітали прямо до мене в укриття, я їх відключав, складав, відключав від них батарею, щоб заряджати рацію».

На переконання Костянтина, після його евакуації повітрям стовідсотково вражені і вороги.

«Коли вони мені пропонували здатись в полон, я відповів їм: «Русский военный корабль, иди на…й». Зараз сподіваюсь на те, як каже наш славетний Мадяр (командувач Силами безпілотних систем ЗСУ — Ред.), що хробаки вже в землі, що їх вже немає. А ось самого себе я запитую про те, чи вірю в те, що живий, що у тилу, адже міг вийти звідти тоді, коли закінчиться війна. Іншого я не очікував. Але, як бачите, хлопці врятували. Ким я бачу себе у майбутньому? Наступного року я стану пенсіонером. Дружина мені каже, що досить служити, що треба сидіти дома. Якщо не вийде сидіти вдома, то повернусь до хлопців, на тилову роботу. Розглядаю такий варіант. Можливо, буду волонтерити», — каже Костянтин Власенко.

Про те, як він потрапив на службу, Костянтин розповідає окремо: «Мене не хотіли брати, оскільки у мене була і бронь, і раніше я не служив. Я був не цікавий військомату. У 2022 році всі ми пам’ятаємо, які були черги. Я шукав зв’язків, щоб без черги… Я не міг по кілька діб стояти у черзі, оскільки треба було йти на роботу».

Як рятували Костянтина Власенка: подробиці

Деталі того, як впреше в історії війн пораненого бійця евакуювали повітряним шляхом за допомогою БПЛА — про це розповіли в оборонній компанії Gurzuf Defence, яка є виробником.

«Операція, якої раніше ніхто не проводив. Без готових протоколів, без попереднього досвіду, без права на помилку. Надзвичайно складна, ризикована, але необхідна. Для цієї безпрецедентної місії військові обрали наш важкий гексакоптер Heavy Shot «АЮДАГ 6». Спочатку пораненому доставили спеціальне спорядження з карабінами, а згодом відправили сам борт, обладнаний лебідкою. За вказівками побратимів, які безперервно були на зв’язку, боєць самостійно закріпився на евакуаційній системі. Так розпочався найвідповідальніший етап — політ із людиною», — йдеться у повідомленні компанії.

Її представники в коментарі для ТСН.ua уточнили, що висота польоту гексакоптера була на рівні до 150 метрів. Дрон провів у повітрі 1 годину 14 хвилин та 36 секунд, подолавши 62 кілометри.

«Ми ніколи не ставили собі за мету створити суто евакуаційний борт — ми створили важку модульну багатозадачну платформу. Звісно, ми завжди розуміли, що дрон із такою вантажопідйомністю має бути здатним виконувати й рятувальні місії. Водночас ми не вважаємо, що повітряна евакуація може стати серійною історією. Коли я чую про тисячі таких місій або про те, що дрони дозволять масово вкладатися в «золоту годину», — це поки що більше відсилає нас до Рея Бредбері чи Станіслава Лема. Ризики для пораненого в небі надто високі. Кожна така місія — унікальна операція, яку потрібно окремо готувати під конкретну ситуацію на конкретній ділянці фронту. Повітряний шлях — це крайній варіант, коли іншого шансу врятувати людину вже не залишається. Ми зробимо все, щоб кожен HEAVY SHOT «АЮДАГ 6» був здатен у потрібний момент допомогти врятувати життя наших людей», — каже співзасновник Gurzuf Defence Павло Фельдблюм.