Трамп заковтнув наживку: Олещук – про цирк у палаці Путіна і підсумки візиту Віткоффа

Війна в Україні затягнеться на місяці, а то й на роки через поступки Трампа Путіну, вважає політичний аналітик Петро Олещук.

Поки США демонстративно блокують підтримку України, а Трамп, якому "неприємно дивитися", як Росія завдає ударів балістикою по багатоповерхівках у Києві, звинувачує не Путіна, а Зеленського у продовженні війни, спецпредставник американського президента Стів Уіткофф особисто завітав до Костянтинівського палацу Путіна у Петербурзі, щоб подякувати за "дизельну угоду", назвати російського диктатора "гуманістом" та зробити пару сумнівних заяв про перспективи завершення війни в Україні. Політолог Петро Олещук в ексклюзивній колонці для Главреда розібрав по поличках цей тригодинний сеанс кремлівського гіпнозу та взаємних російсьо-американських реверансів.

"Зустріч Путіна і Віткоффа не варта особливої уваги, хоча, звісно, пройти повз того, що спецпредставник Трампа назвав російського диктатора "гуманістом", складно. Конструктиву ця зустріч не могла принести і не принесла, оскільки вона стала продовженням гри Путіна, який вправно маніпулює американцями.

Трамп заковтнув наживку Москви. І "черв’яком" для Трампа стали мир та гроші (прибутки й контракти). Путін смикає вудку, як хоче, і американці ведуться. Вочевидь Трамп розраховує, що швидко досягне формальної угоди про завершення війни в Україні (байдуже, на яких саме умовах) та одразу укладе угоду з Путіним про купівлю нафтопродуктів.

Та з точки зору України та завершення війни все це ні про що. І тригодинна розмова Віткоффа з Путіним – просто чергова балаканина. Ці балачки триватимуть і надалі. Трамп розповідатиме, що Зеленський має підписати "угоду". Яку "угоду" – ніхто не знає, адже вона існує лише в голові Трампа. Віткофф буде жувати "посікунчики" (маленькі м’ясні пиріжки, страва російської кухні – ред.) і запевняти, що Путін – "гуманіст". Поступово виринатимуть нові деталі того, що ще Кремль пообіцяв американцям.

Ситуація може змінитися після виборів до Конгресу США, на який, найімовірніше, переможуть демократи. Вони почнуть тягати республіканців по комітетах і комісіях, де допитуватимуть їх на предмет державної зради. Це неминуче призведе до конфронтації між Трампом і Конгресом. Зрештою виникне серйозне протистояння всередині США, що відволіче увагу Трампа від його "геніальних" миротворчих проєктів.

Поки що переговори, зокрема й розмова Путіна і Віткоффа, – це імітація та цирк, які ніяк не сприяють наближенню миру. Проте цей цирк дуже вигідний Росії: Москва пообіцяла Вашингтону швидкі результати, в обмін на це Трамп перекрив постачання Україні зброї та разом із Маском обрубав Starlink, простіше кажучи, підриває українську обороноздатність. Протягом усієї війни, не лише зараз, Кремль використовує переговори не як спосіб завершити війну, а як спосіб здобути тактичні переваги на фронті через маніпуляцію партнерами України. Росіяни обіцяють швидкий мир, ті ведуться, йдуть на поступки, які РФ використовує задля покращення своїх позицій.

Заяви, які пролунали на зустрічі Віткоффа і Путіна, не мають жодного сенсу. Наприклад, спецпредставник Трампа сказав, що вже є підстави для припинення вогню в Україні. Віткофф взагалі-то не надто розуміється на тому, чим займається. У нього і Трампа своєрідне "магічне" мислення: вони люблять ставити учасників переговорів перед фактом, який має мало спільного з реальністю, але сподіваються, що всі візьмуть сказане до виконання. Саме так вони заявляли про укладення "енергетичної угоди" та енергетичне перемир’я, хоча насправді жодної угоди не було. Віткофф неодноразово заявляв про якийсь "прогрес" та "досягнуті домовленості", і що? Щоразу Путін "навішує йому локшину" про першопричини конфлікту, врахування російських інтересів тощо, а він трактує це як готовність Путіна до угоди. Потім з’ясовується, що ніякої готовності зупиняти війну насправді немає, адже Росія запасається балістикою, дронами та планує всю зиму тероризувати Україну. У Путіна немає жодної мотивації погоджуватися на припинення вогню.

Крім того, на зустрічі з Віткоффом Путін заявив, що Росія готова поновити тристоронні переговори, тобто США, РФ та Україна, в 10-х числах листопада. Але навіть якщо ці переговори справді поновляться, це буде продовженням "старої пісні" ні про що. Це – своєрідний подарунок від Путіна Трампу: мовляв, якщо тобі потрібно продемонструвати певний поступ у процесі врегулювання, я подарую тобі чергову зустріч і відправлю на неї чергового Мединського, який розповість про печенігів і половців.

Адміністрація Трампа чомусь переконана, що Путін розчулиться, якщо США підуть на поступки. Але з Росією це не працює: для Путіна величезна кількість поступок – це мотивація не завершувати цю війну. Отримавши поступки і гроші, він розуміє, що крах відсувається, а значить, можна продовжувати війну. Тож усі "тілорухи" Трампа протягом останніх тижнів затягнули війну на місяці, а то й на роки.

Тому навіть якщо тристоронні перемовини справді поновляться, це не матиме жодного значення і точно не буде жодної користі. Наголошую, це не переговори, а імітація. Реальні переговори почнуться лише тоді, коли буде укладена угода про тимчасове припинення вогню. А переговори, які ведуться паралельно з бойовими діями, не матимуть результату, бо сторони намагатимуться вибороти більш вигідні позиції.

Мій висновок і мій прогноз. До листопада точно триватиме істерика Трампа. Після виборів до Конгресу США це може змінитися, оскільки є підстави очікувати, що республіканці на них програють, причому проваляться з тріском. Якщо республіканці зазнають нищівної поразки, це запустить відповідні процеси в Республіканській партії проти Трампа, бо його вочевидь звинувачуватимуть у цьому програші і шукати способи перезавантажити партію до президентських виборів. Тож авторитет Трампа суттєво просяде, і він не зможе надалі диктувати щось Республіканській партії. При цьому Конгрес почне його жорстко контролювати, і бюджет будуть ухвалювати з великими труднощами.

Тож позиції Трампа суттєво похитнуться. Тому дуже ймовірно, що далі Україна зможе розраховувати якщо не на підтримку, то на нейтралітет США. В будь-якому разі проросійську позицію Трампа буде врівноважувати Конгрес. Власне, від Штатів нам потрібні лише три речі: супутниковий інтернет Starlink, розвіддані і можливість купувати у них ракети для систем ППО. В разі перемоги на виборах демократів забезпечити це буде можна.

Хай там як, але за останні два роки Україна адаптувалася до ведення війни без активної участі США. Тим більше, американці ніколи не були зацікавлені в українській перемозі, завжди більше турбувалися про відсутність ескалації і про те, щоб війна не вийшла за межі України. Тому немає особливих причин тужити за американцями: вони нам сильно не допомагали і допомагати не будуть.

Ба більше, всі останні "тілорухи" Трампа можуть переконати Путіна в тому, що Захід слабкий як ніколи. Якщо Штати не протиснуть потрібну Кремлю угоду, Путін може вкотре образитися на Трампа і розпочати демонстративну військову кампанію проти країн НАТО. Недарма в окремих країнах Європи вже з’являються публікації, де розмірковують над питанням – "чи є сенс розпочинати ядерну війну заради Литви, Латвії чи Естонії". У Путіна цілком може визріти план покарати Європу, користуючись слабкістю США і тим, що Трамп – дуже жадібна і не надто розумна людина. До речі, не надто вірю в те, що Трамп – агент Москви: агенти завжди дуже системні, а Трамп – це суцільний хаос, який сам собі постійно створює проблеми і потім намагається бодай якось їх вирішити, як правило, створюючи собі ще більші проблеми. Наприклад, швидше за все, йому б зараз не загрожував програш республіканців на виборах, якби він не розпочав війну на Близькому Сході. Саме на жадібності Трампа постійно грає Путін: він ще нічого йому не дав і просто водить перед його носом "морквиною", але Штати вже йдуть на поступки".

Петро Олещук, політолог, спеціально для Главреда