50 років тому вчені вигадали привида і спробували встановити з ним контакт: він відповів

У 1970-х роках група вчених хотіла з’ясувати, чи не є моторошні явища, про які повідомляли учасники спіритичних сеансів, лише результатом дій самих присутніх. Для цього було розроблено незвичайний експеримент: вчені спробували встановити контакт із привидом, якого самі ж і вигадали, пише IFLScience.

Вчені назвали привида Філіппом і кілька років намагалися з ним спілкуватися. Ще дивнішим є те, що вигаданий привид зрештою виявився неймовірно "товариським". Зазначимо, що в науці подібні моторошні події називають аномальними явищами. Аномалістична психологія займається пошуком пояснень для явищ, які здаються паранормальними, але насправді такими не є.

Переміщення предметів, що відбувається всупереч законам фізики, класифікується як психокінетичне явище — саме такі феномени найбільше цікавили "Торонтське товариство психічних досліджень". Однак перш ніж розпочати пошуки, вченим потрібно було створити власного привида.

Команда назвала привида якимось Філіпом Ейлсфордом і вирішила, що він був лордом маєтку Діддінгтон — реального місця, де колись побував один із учасників групи. Вчені також вигадали біографію Філіпа та додали до неї кілька драматичних подій: нещасливий шлюб, зрада, кохання та загибель коханої, яку звинуватили у чаклунстві й стратили. Охоплений горем Філіп не зміг цього винести й наклав на себе руки, стрибнувши з високої стіни. Простіше кажучи, вчені створили ідеальний сюжет для історії про привида: трагедія, зрада, незавершені справи.

Коли історію було детально опрацьовано, вчені приступили до спіритичних сеансів. Зазначимо, що зустрічі відбувалися у добре освітленому приміщенні, а керували ними самі дослідники. Спочатку вчені намагалися зв’язатися з Філіпом за допомогою спокійної медитації. Минув рік, але нічого не відбувалося, тому команда вдалася до методів, що нагадували спіритичні сеанси 19 століття: учасники співали гімни, жартували та вели невимушені бесіди. На цьому етапі події набули набагато цікавішого повороту.

Через кілька сеансів стіл несподівано почав вібрувати й переміщатися по кімнаті, але ніхто з присутніх не мав до цього жодного стосунку. Потім один із вчених запитав, чи це не Філіп — у відповідь пролунав стукіт.

Далі Філіп почав скреготати по столу й стукати — зазвичай у такт пісням, які виконували учасники. Стіл нахилявся і навіть майже левітував — здавалося, сам по собі. "Присутність" Філіпа, мабуть, впливала й на електричне освітлення.

Вчені також почали задавати питання привиду, домовившись, що один стук означає "так", а два — "ні". Цікаво, що майже все, про що повідомив Філіп, вже було відомо комусь із команди. Більше того, учасники експерименту заявили, що з часом Філіп почав сприйматися як ще один член групи. Це дивовижна зміна, враховуючи, що всі учасники чудово усвідомлювали: Філіп — повністю вигаданий персонаж.

Зазначимо, що один із головних аргументів скептиків, які заперечують паранормальну активність, полягає в тому, що ці явища, як правило, трапляються з тими, хто в них вірить. До такого висновку дійшли автори експерименту в "кімнаті з привидами": вони штучно створювали "привидів" за допомогою електромагнітних полів. Втім, з’ясувалося, що ці маніпуляції мають значно менше значення, ніж сугестивність самої людини.

А що щодо дивних психокінетичних явищ? У скептиків є пояснення: так званий ідеомоторний ефект. Цей ефект описує, як думки людини можуть призводити до ледь помітних несвідомих рухів — саме це часто спостерігається, наприклад, під час використання дошки для спіритичних сеансів.

Інші новини науки

• Рівень океану несподівано піднявся на 40 см: у затопленні звинувачують рекордне Ель-Ніньо
• Відповідає біблійному опису: знайдено справжнє місце хрещення Ісуса