США та Ізраїль розробили плани відновлення ударів по Ірану після проміжних виборів — NYT

Військові США та Ізраїлю розробили конкретні плани щодо відновлення ударів по Ірану після проміжних виборів у Сполучених Штатах, повідомляє NYT, посилаючись на джерела.

У межах планування короткої, але інтенсивної операції військові США та Ізраїлю активізували навчання, здійснюючи польоти над Іраком для відпрацювання маневрів завдання ударів. Як розповіли виданню американські чиновники, міністр війни США Піт Гегсет цього тижня зустрівся в Ізраїлі з прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу, щоб обговорити потенційні нові удари.

Серед цілей, імовірно, будуть енергетична інфраструктура Ірану, ядерні об’єкти, а також арсенал ракет і безпілотників. Деякі чиновники стверджують, що ще одна велика серія ударів може довести економіку Ірану до межі краху та змусити Тегеран піти на дипломатичні поступки після майже восьми місяців війни.

Водночас немає певності, що президент США Дональд Трамп схвалить нові удари. Він неодноразово відмовлявся від повернення до масштабних бойових операцій. Ізраїль та США на початку цього місяця були близькі до відновлення ударів по Ірану, але Трамп вкотре в останню хвилину вирішив відкласти атаку. Таке рішення президент США ухвалив незадовго до початку операції, коли військові обох країн провели масштабні підготовчі заходи.

Іранські посадовці пообіцяли цього разу завдати ударів у відповідь, розширивши коло цілей за межі комерційних суден та енергетичної інфраструктури в регіоні — до центрів обробки даних та підводних інтернет-кабелів. 

Поки Сполучені Штати формують величезний арсенал, який буде повністю готовий до початку листопада, дипломатична кампанія триває: американські перемовники використовують потенційне відновлення війни як важіль впливу на Тегеран, щоб домогтися прогресу щодо своїх вимог стосовно іранської ядерної програми та контролю над Ормузькою протокою.

Однак поки що іранці не бажають йти на поступки щодо ядерної програми, наполягаючи на відкладенні цього питання на пізніший етап переговорів.

Деякі американські стратеги переконані, що інтенсивна триденна операція може завдати достатньої економічної шкоди, щоб змінити позицію Тегерана.

Однак американські чиновники вже неодноразово прогнозували крах Ірану, а інші західні посадовці вказують на те, що режим у Тегерані досі витримує тиск.

“На цьому етапі війни очевидно, що звичайна військова кампанія, яка проводилася дотепер, а також нинішні жорсткі економічні санкції та американська морська блокада не змусили режим повернутися до змістовних переговорів”, — сказала Дана Строул, яка обіймала посаду головного чиновника Пентагону з питань політики на Близькому Сході в адміністрації Джо Байдена.

“Ні Трамп, ні Нетаньягу не навели переконливих аргументів щодо того, як продовження війни могло б змінити цю стратегічну дилему в регіоні”, — додала вона.

Вибори в Ізраїлі, які відбудуться 27 жовтня, можуть ускладнити реалізацію цих планів. Експерти зазначають, що якщо Нетаньягу програє, він стане прем’єр-міністром у тимчасовому уряді, тому йому буде важко відновити війну.

Однак деякі аналітики вважають, що Нетаньягу міг би використати перспективу неминучого спільного удару США та Ізраїлю для формування уряду національної єдності, що дозволило б йому довше зберегти владу.

Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року Нетаньягу сформував уряд національної єдності, включивши деяких представників опозиції до військового кабінету для сприяння в ухваленні рішень щодо національної безпеки. Він міг би скористатися цим, щоб закликати до формування спеціального уряду, але це викликало б підозри з боку політичних суперників, вважає ізраїльська політична оглядачка Мазаль Муалем.

“Якщо Іран нападе — це одне, але розпочати наступальну операцію йому буде надзвичайно складно”, — вважає вона.

За словами чиновників, існує невелика ймовірність того, що Трамп розпочне військову операцію цього місяця, але є багато політичних причин, через які він, імовірно, зачекає до завершення виборів у США.

Сполучені Штати також не матимуть повного комплекту військових ресурсів у регіоні, зокрема трьох авіаносців, тисяч морських піхотинців та винищувачів, аж до початку листопада. 

Також існують побоювання, що війна з Іраном може перерости в масштабніший конфлікт. У середу, 21 жовтня, Державний департамент США наказав держслужбовцям, які не виконують невідкладні завдання, та їхнім сім’ям покинути Саудівську Аравію, оскільки підтримувані Іраном хусити продовжують атакувати об’єкти в цій країні.

Представник Білого дому заявив, що адміністрація президента США не коментує військові плани, додавши, що Трамп розглядає всі варіанти, аби гарантувати, що Іран не зможе отримати ядерну зброю. Деякі чиновники зазначають, що нові удари, ймовірно, оминатимуть НПЗ та нафтову інфраструктуру, оскільки Трамп прагне запобігти ще більшому зростанню цін на бензин.

Військові США та Ізраїлю розробляють плани операцій проти іранської ядерної програми. 

Є підстави сумніватися, що відновлення бойових дій буде успішнішим, ніж перший етап інтенсивних ударів США та Ізраїлю з лютого по квітень, зазначають експерти. Ці раунди бойових дій призвели до зростання цін на енергоносії та інфляції в усьому світі, підірвали безпеку на Близькому Сході та серйозно вичерпали запаси ракет-перехоплювачів у США.

У кожному з попередніх етапів війни керівництво Ірану ставало дедалі менш поступливим, переконане, що кінцевою метою США та Ізраїлю є повалення режиму. Іранські чиновники заявляють, що їм відомо про американські військові плани. Тегеран розробляє власну нову тактику та розширює перелік цілей для своїх ударів у відповідь. У Тегерані вважають найкращим важелем тиску на Трампа підвищення цін на нафту й енергоносії, оскільки це завдає шкоди американському народу.