Вчені показали, як виглядав найдавніший відомий Homo Sapiens

Вчені використали останки, знайдені в Марокко, щоб відтворити зовнішність однієї з перших людей сучасного типу. Вона жила на Землі приблизно 315 тисяч років тому, повідомляє Science Alert. І, як підкреслює видання, незважаючи на досить грубі риси та масивну щелепу, обличчя не можна назвати несхожим на сучасні.

«Що стосується людини з Джебель-Ірхуд, то в натовпі вона могла б залишитися непоміченою, однак при більш уважному розгляді в ній виявилося б те, що виділяє її на тлі інших — насамперед, масивні риси обличчя та виступ щелепи», — сказав 3D-дизайнер Сісеро Мораес.

На початку 1960-х років робітник, який видобував корисні копалини в Джебель-Ірхуді, виявив череп. Спочатку вчені припустили, що він належить неандертальцю, який жив приблизно 40 тисяч років тому. Під час подальших розкопок було знайдено нові людські останки та кам’яні знаряддя праці. У міру виявлення нових знахідок вчені змінювали свою думку як про самих людей, так і про умови, в яких вони жили.

У 2017 році два наукові дослідження показали, що ці останки належать раннім представникам Homo sapiens. Вчені оцінили вік шару, в якому їх виявили, приблизно в 315 тисяч років, з похибкою в 34 тисячі.

Ці відкриття відсунули відомі межі історії нашого виду приблизно на 100 тисяч років, зробивши знахідки з Джебель-Ірхуда найдавнішими з відомих на сьогодні останків Homo sapiens. Саме ці скам’янілості лягли в основу реконструкції зовнішності.

Оскільки цілого черепа однієї людини не збереглося, вченим з Інституту еволюційної антропології Товариства Макса Планка довелося об’єднати фрагменти різних знахідок, щоб створити більш повний цифровий череп.

Більша частина мозкової коробки та верхньої частини обличчя була взята з первісного черепа, відомого як «Ірхуд 1». Відсутні фрагменти, такі як нижня щелепа та зуби, взяли з інших останків, які знайшли в тому ж археологічному шарі. Це означає, що отриманий образ не можна вважати портретом однієї особини.

«Нижня щелепа та зуби, що належали іншій особині, підійшли напрочуд добре. Тому, навіть якби вдалося знайти оригінальну нижню щелепу, цілком імовірно, що череп не відрізнявся б від своєї нинішньої реконструкції», — сказав Мораес.

Дослідники взяли за основу зображення та відеозаписи складеного черепа, опубліковані разом із результатами дослідження 2017 року. З відеоматеріалів було виокремлено окремі кадри; накладаючи їх один на одного, дослідники побудували тривимірну модель черепа, звіряючи її масштаб із опублікованими раніше вимірами.

Після цього їм потрібно було реконструювати м’які тканини, які покривали череп. Для цього фахівці використали дані комп’ютерної томографії сучасної дорослої людини, на яких було видно як череп, так і тканини, що його оточують. За допомогою комп’ютерного моделювання форму черепа донора змінили так, щоб вона відповідала стародавньому зразку. Разом із нею трансформувалися й м’які тканини обличчя, що стало відправною точкою для відтворення зовнішнього вигляду.

Раніше вчені заявили, що неандертальці насправді могли не вимерти. У всякому разі, у генетичному плані.