В Європі випустили понад 1,5 мільйона заражених комарів: що задумали
В Європі випустили понад 1,5 мільйона заражених комарів: що задумали

В Європі випустили понад 1,5 мільйона заражених комарів: що задумали

Комар / фото ілюстративне / © pexels.com

У Барселоні розпочали незвичний експеримент для боротьби з небезпечними інфекціями, випустивши на вулиці міста понад пів мільйона спеціально вирощених самців комарів. Ці комахи є носіями бактерії «Вольбахія», яка робить потомство від їхнього спаровування із самками нежиттєздатним.

Як повідомляє наукове видання New Scientist, такий крок дозволить суттєво скоротити популяцію комарів у місті та знизити ризик спалахів лихоманки Денге та інших загрозливих хвороб.

Барселона не перше місто, де проводять експертимент

Сінгапур уже успішно застосовує цей метод, але для Європи це перший масштабний досвід безпосередньо на міських вулицях. Представник компанії «Rentokil» Рубен Буено Марі зазначає, що Барселона стала першим європейським містом, де розробку запустили у громадському просторі.

Проблема хвороб, які розносять комарі, гостро зростає по всьому світу через глобальне потепління. Особливу загрозу для Європи становить азійський тигровий комар, який адаптувався до життя поруч із людьми та активно кусає вдень.

Цей вид уже поширився у 16 країнах, зокрема в Іспанії, і переносить небезпечні віруси на кшталт Денге чи Чікунгуньї, що викликає велику занепокоєність Європейського центру з профілактики та контролю захворювань.

Звичайні інсектициди тут малоефективні, адже азійський тигровий комар здатен відкладати яйця навіть у крихітних краплях дощової води на смітті. Саме тому «Rentokil» у партнерстві з проєктом від Google «Debug» вирішили застосувати новий підхід зі стерилізацією комах, щоб зупинити їхнє розмноження.

Чому це може спрацювати

Цей метод працює завдяки тому, що самки комах зазвичай паруються лише один раз за життя. Якщо їхнім партнером стає стерильний самець, потомства не буде. Раніше для цього комах опромінювали, але такі самці швидко гинули й рідше спарувалися.

Щоб розв’язати цю проблему, проєкт «Debug» використав бактерію «Вольбахію». Якщо самець інфікований цією бактерією, а самка ні, її яйця просто не запліднюються. Фактично це робить самців стерильними без шкоди для їхньої активності. Під час тестових випробувань у Римі такий підхід дозволив скоротити кількість життєздатних яєць майже на 90 відсотків.

У Барселоні цей проєкт стартував у середині серпня. Щотижня з лабораторії в Маямі до Іспанії доправляють близько 80 тисяч спеціально вирощених комарів. Випускати їх планується до середини листопада, після чого експеримент відновлять уже у травні.

Головний ризик методу: як штучний інтелект сортує комарів

Головна складність цього методу полягає у потребі високоточного розділення самців і самок комарів, адже поява серед випущених комарів здатних до розмноження самок може звести нанівець увесь ефект. Для цього проєкт «Debug» застосовує автоматизовані системи зі штучним інтелектом та розпізнаванням зображень. За словами Рубена Буено Марі, точний відсоток можливих помилок під час сортування якраз і розраховують з’ясувати під час поточних випробувань.

Втім, фахівці заспокоюють: для розведення використовують той самий штам комарів, який вже мешкає в Іспанії. Тому навіть у разі потрапляння окремих самок у довкілля це не призведе до появи нових різновидів комах.

Більше того, самі по собі комарі з вольбахією набагато рідше переносять небезпечні віруси — у деяких країнах їх навіть спеціально розселяють для зниження ризиків епідемій. А якщо місцева популяція все ж адаптується, ефективність методу можна легко відновити, просто використавши інший штам цієї бактерії.

У Сінгапурі заражених вольбахією самців комарів випускали лише в окремих районах міста, щоб об’єктивно оцінити результати. Опубліковане цього року дослідження довело, що такий підхід зменшив кількість випадків захворювання на лихоманку Денге на 70 відсотків.

Науковці припускають, що реальний рівень захисту може бути ще вищим, адже деякі жителі могли інфікуватися під час перебування в необроблених частинах міста.

Раніше науковці з’ясували, що у геномі сучасної людини збереглося від 0,5 до 1% ДНК невідомої давньої популяції. За розрахунками вчених, ця популяція відокремилася від предків людей близько 800 тисяч років тому, а приблизно 50 тисяч років тому в Африці передала їм частину генів, які частіше пов’язані з імунітетом та обміном речовин.

Джерело матеріала
loader
loader