Комітет Іонушаса може стати «сокирою» Банкової: хто й навіщо рубатиме Антикорупційну стратегію

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності під керівництвом Сергія Іонушаса, за інформацією джерел, досі не розглянув компромісний законопроєкт №15230-д про Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Саме цей комітет може стати головним майданчиком, на якому Банкова намагатиметься прибрати ключові положення документа, що обмежують політичний контроль над правоохоронною системою. Про це у статті «25 мільярдів за право контролювати силовиків. Чому Рада блокує Антикорупційну стратегію» пишутьКатерина Бутко таМартина Богуславець.

За оцінкою авторок, саме в правоохоронному комітеті перетинаються інтереси офісу президента та заступника його керівника Олега Татарова, з яким пов’язують неформальний вплив Банкової на силовиків.

«Однак не варто плутати Татарова з центром ухвалення рішень. Він не самостійний гравець, а провідник політичної волі президента. І вже зараз можна прогнозувати, що саме правоохоронний комітет стане тією сокирою, якою Банкова рубатиме ключові антикорупційні положення, закладені в стратегію», — зазначають Бутко та Богуславець.

Законопроєкт №15230-д планували винести на розгляд Верховної Ради 3 вересня та 13 жовтня. Однак обидва рази голосування не відбулося. За інформацією джерел у парламенті, причина — відсутність упевненості, що документ набере необхідні 226 голосів навіть у першому читанні. Попри поступки під час підготовки законопроєкту, підтримка президентської фракції «Слуга народу» залишається під питанням.

За оцінкою співрозмовника, обізнаного з переговорами, поза «Слугою народу» можна зібрати приблизно 90 голосів. Із них близько 40–45 можуть забезпечити «Європейська солідарність» і «Голос», ще до 50 — депутатські групи «Платформа за життя та мир», «Відновлення України», «За майбутнє», «Довіра» та позафракційні депутати. На підтримку «Батьківщини» учасники переговорів не розраховують.

«Отже, ще приблизно 130 голосів доведеться шукати у «Слузі народу». Без політичного рішення всередині президентської фракції стратегія так і залишиться законопроєктом», — зазначають авторки.

Частину суперечностей удалося зняти під час переговорів із парламентськими комітетами. Зокрема, розробники узгодили значну частину зауважень комітетів з питань освіти та цифрової трансформації без вилучення принципових положень документа.

Одним із найскладніших став розгляд у комітеті з питань правової політики. Переговори тривали з травня, а одне із засідань, за словами співрозмовника, розтягнулося приблизно на шість годин і завершилося великим переліком зауважень.

«Після консультацій розробникам удалося зберегти близько 95% положень відповідного розділу стратегії. Проте частина членів комітету й надалі виступає проти участі незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами, у конкурсних та інших колегіальних органах», — пишуть авторки.

Непростими були й переговори щодо податкового та митного блоків. Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев долучився до перегляду відповідних положень. Спочатку йшлося про вилучення або істотне послаблення частини антикорупційних заходів. Однак після консультацій, за оцінкою джерела, вдалося зняти понад 90% розбіжностей і зберегти основні положення щодо податкової та митниці. Це, втім, не гарантує голосів усіх членів комітету.

На думку Бутко та Богуславець, головна загроза для Антикорупційної стратегії полягає не лише в можливому провалі першого читання, а й у перегляді її ключових положень під час другого. Саме через поправки депутати можуть вилучити норми, покликані обмежити політичний контроль над правоохоронною системою. І комітет Іонушаса може стати основним майданчиком цієї боротьби.

Для Банкової перше читання могло б стати зручним сигналом міжнародним партнерам. Однак план Ukraine Facility передбачає остаточне ухвалення стратегії. Самого голосування за основу для отримання фінансування недостатньо.

«Отже, перед парламентом стоять два взаємопов’язані завдання: знайти 226 голосів і не втратити під час пошуку компромісу тих положень, заради яких стратегія взагалі розроблялася. Адже якщо в першому читанні депутати погодяться з необхідністю незалежніших правоохоронних органів, а до другого вилучать конкурси, міжнародних експертів і нові повноваження САП, формально документ може бути ухвалений. Однак політичний контроль над системою, який він мав обмежити, залишиться практично незмінним», — підсумовують авторки.

У жовтні Верховна Рада вдруге за осінь прибрала з порядку денного Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Після узгодження трьох законопроєктів та зауважень відомств і парламентських комітетів з’явився доопрацьований документ №15230-д, який підтримав антикорупційний комітет Ради.

За оцінкою співрозмовника, обізнаного з підготовкою стратегії, положення, що викликаютьнайбільший спротив, становлять менш як 1% її тексту. Саме через ці норми парламент не може перейти до голосування.