Воєначальниця давнього Китаю була похована з 9-кілограмовою бронзовою сокирою

Дослідження поховання воєначальниці династії Шан Фу Хао допомагає відтворити її військову, придворну та релігійну роль в історії давнього Китаю. У 3200-річній гробниці біля Аньяна виявили бронзову сокиру вагою близько дев’яти кілограмів та останки 16 людей, яких вважають принесеними в жертву. Про це повідомили у виданні Arkeonews.

Гробницю Фу Хао відкрили 1976 року в Іньсюї, поблизу сучасного міста Аньян у провінції Хенань. Поховання збереглося майже недоторканим. Воно містило бронзову зброю, нефритові прикраси, ритуальний посуд та свідчення людських і тваринних жертвопринесень. У жовтні 2026 року китайські та іноземні дослідники зібралися в музеї Іньсюй, щоб обговорити ці знахідки через пів століття після розкопок.

Фу Хао жила приблизно 1200 року до нашої ери та була однією з дружин царя У Діна, правителя династії Шан. Давні написи засвідчують, що вона очолювала військові походи за дорученням царського двору. Це робить її однією з найдавніших документально відомих воєначальниць Китаю. Вона також мала придворні та релігійні повноваження в суспільстві, де провідні владні ролі переважно належали чоловікам.

Серед найпомітніших знахідок у гробниці — великі бронзові сокири. Одна з них важила приблизно дев’ять кілограмів і була прикрашена складними зображеннями тварин. Такі предмети символізували військове командування та царську владу. Їхнє значення виходило за межі бойового застосування: вони позначали право керувати військами й здійснювати владні повноваження.

Загалом у похованні виявили близько 130 бронзових предметів озброєння, зокрема сокири, ножі та інше військове спорядження. Серед знахідок була зброя, а також зразок з інкрустацією бірюзою. Цей набір доповнив відомості з написів на ворожильних кістках. Він підтверджує, що Фу Хао брала активну участь у військових справах держави Шан.

Навколо поховальної камери археологи знайшли останки 16 людей, яких пов’язують із поховальними жертвопринесеннями. Разом із ними виявили рештки шести собак. За тлумаченням дослідників, такі ритуали мали вшанувати померлу та забезпечити продовження її влади в потойбічному світі. Знахідки свідчать про роль людських жертвопринесень у похованнях еліти Шан, де демонстрація багатства й статусу супроводжувалася позбавленням інших людей життя.

Розміри гробниці становили приблизно 5,6 на чотири метри. Археологи зафіксували сліди дерев’яної поховальної камери та лакованих трун. За тисячоліття ці дерев’яні конструкції переважно зруйнувалися. Під час розкопок із гробниці вилучили 1928 поховальних предметів. Серед них — 468 бронзових артефактів, 755 нефритових виробів і 564 предмети з кістки. Колекція також містила слонову кістку та кераміку. Окремо знайшли тисячі мушель каурі, які в суспільстві Шан використовували як засіб обміну.

Деякі нефритові прикраси були на кілька століть старшими за саме поховання. Це дає підстави припускати, що представники еліти цінували речі, успадковані від попередніх поколінь або отримані від давніших культур. Такі предмети допомагають досліджувати зв’язки між різними спільнотами. Водночас їхня присутність у гробниці показує, що цінність поховальних дарів визначалася не лише матеріалом.

Понад 200 бронзових ритуальних посудин засвідчили церемоніальні обов’язки Фу Хао. Серед відомих предметів із її поховання — посудина у формі сови з написами, що називають власницю. Її представлено в Національному музеї Китаю. Такі вироби доповнюють військові знахідки та показують іншу сторону її становища при дворі. Ім’я Фу Хао збереглося на багатьох бронзових предметах.

Під час ювілейної зустрічі науковці зосередилися на бронзових артефактах, придворних прикрасах і зв’язках суспільства Шан із сусідніми культурами. Дослідження цих речей допомагає вивчати обмін, політичну владу та життя аристократії бронзової доби. Поховання Фу Хао залишається важливим джерелом, яке поєднує письмові свідчення, багатий набір предметів і докази насильницьких царських ритуалів.

Нагадаємо, що в Китаї раніше виявили руїни замку Цінпінбао, який належав до системи Великої Китайської стіни за часів династії Мін. Пам’ятка розташована в повіті Цзінбянь міста Юйлінь провінції Шеньсі. Руїни знайшли 2020 року, коли звідти почали вивозити землю для будівництва дороги. Археологи дослідили два двори, зокрема один розмірами 60 на 25 метрів зі збереженими стінами, будівлями та цегляною підлогою.

Окрім того, дослідження відбитків пальців на статуях Теракотової армії вказало на участь жінок і дітей у їхньому виготовленні близько 2200 років тому. Команда археологині Сяосі Лі з Музею мавзолею імператора Цинь Шихуанді проаналізувала 79 відбитків на 36 фігурах воїнів. За розрахунковою моделлю, приблизно 45 відсотків слідів могли залишити дорослі чоловіки. Ще 32,7 відсотка відбитків дослідники пов’язали з дорослими жінками, а 22,3 відсотка — з дітьми до 15 років. Науковці припускають, що юні учні могли виконувати простіші завдання, зокрема кріпити декоративні елементи до обладунків статуй.